Пройшов місяць. За цей час дуже багато чого сталося :
1) я познайомилася з новими людьми.
2)дізналася, що мене любить брат Влада
( Я стояла біля хати друга і дивилася на зірки. І на вулицю вийшов Міша (брат Влада)
- Що ти тут робиш?
- Та нічого. Просто дивлюся на зірки. А ти?
- Я, я просто просто прогулятися.
- А понятно.
- Чуєш, хочу тобі дещо сказати.
- Що? Кажи.
- Ну, ну я хотів це давно тобі сказати... Ти мені подобаєшся.
Я подивилася на нього і нічого не сказала. Як я можу цьому хлопчині подобатися, якщо він навіть ніколи не показував свої почуття до мене.
- Ну я незнаю, що тобі на це сказати.
- Кажи що думаєш.
- Вибач, але... - і він мене перебив
- Ну ти зараз скажеш, що в тебе є хлопець, так?
- Ну не то що би мала... Так у мене є хлопець, - сказала я, навіть не знаю чого я йому збрехала.
- Ааа, ну... А хто він? Я його знаю?
- Ні, ти його не знаєш ( яж не можу сказати, що мені його брат подобається).
- Та кажи звідки він ( почав перераховувати села ), я буду за тебе боротися. Він не стіна - посунеться.
- Е, та йди ти до сраки!
Я не знаю, але я розізлилася, що він почав розпитувати мене, не хотіла я йому казати, хоча я знаю, що погано поступила. Ех, якби він знав, що то його брат, цікаво яка б була в нього реакція).
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя наповнене Б О Л Ю.
Historical FictionВ кожної людини є свої секрети та історії, які вони хочуть, щоб ніхто не дізнався. Думаю, не існує такої людини, що немає чогось свого особистого. Вона була теж такою. Дивною, не такою як усі. По своєму особлива. Вона завжди боялася показувати свої...
