Більше з Олегом ми не говорили, він переписувався з кимось в телеграмі, а я слухала музику. Електричка прибула до потрібної мені станції і я вийшла. Перед тим, звичайно ж, ми обмінялися з Олегом телефонами, як ж без цього, він повинен купити мені каву. Ми домовились зустрітись в одній львівський кав'ярні, яка знаходиться недалеко від мого коледжу. Дійшовши до місця призначення я зайшла в середину. Уф, всі ті ж сірі стіни, старі дерев'яні вікна, розбитий годинник, а ще називають це кращим художнім закладом, подумавши про це я закотила очі. Насправді, тут добре навчають, але могли б придбати фарби, щоб художники 2-4 курсів розмалювали стіни, щоб хоть трохи надати закладу свіжинки. Я томно видихнула.
Підійшовши до розкладу я зустріла свою одногрупницю. Привітавшись з нею, я піднялась на 2 поверх і зайшла в 22 кабінет. Сіла на своє привичне місце, тобто, перший ряд, передостання парта. В класі нічого не змінилось за літні канікули, ті ж самі сірі облущені стіни, мені здається, що скоро комусь на голову облетить кусок штукатурки, 13 парт і кожна обписана всякою гидотою, як наприклад "я хочу тебе" або слова з якоїсь дурноватої пісні. Продзвенів дзвінок і по тихенько до кабінету почали заходити мої любі одногрупники. Історія України, мій "коханий" предмет, насправді, мені ніколи не була цікава історія моєї країни, мені подобається вивчати США у 19 столітті, Німеччину про Гітлера, СРСР і вітчизняну війну. Ох. Мої роздуми перервав шум. Я підняла свої очі і побачила, що до кабінету забігла моя подруга, з якою я на протязі двох років навчання, добре спілкуюсь. Вона вибачилась за запізнення і сіла біля мене.
— Привіт, киця, – привіталась до мене Яна, вона чмокнула мене в щічку, ми завжди так вітаємось при зустрічі. – чесно кажучи, я ще ніколи так скоро не бігла.
— Привіт, як літо пройшло, розказуй, – ми ціле літо з нею не бачились, я почала вислуховувати її.
— Коротше, почалось все з того, як ми закінчили другий курс, то я з батьками поїхала до Італії, мама з татом по роботі їхали, а мене просто так взяли, щоб я відпочила, Боже, Ася ти собі уявити не можеш, як там було класно, ми ціле літо провели там, чесно кажучи, я навіть їхати з віддам не хотіла, – сказавши це, вона замріяно подивилася в гору і продовжила, – я познайомилася з красивим італійцем. Поки жила там вивчила трохи італійської. Доречі, що я тобі скажу, мова дуже легко вчиться, як що ти живеш в тій атмосфері, чи як то правильно сказати.
