Електричка прибула до моєї станції і я вийшла. Я вирішила пройтись, навіщо турбувати татуся? В навушниках до сих пір грала музика, як вони ще не розрядились, як що вони вже працюють більше шести годин? Головне щоб дотягнули ще пів години, щоб з музикою дійти додому. Йду повільним кроком, куди спішити? Завтра лише дві пари. Так як першої пари немає, можна попросити татауся, щоб завіз мені речі в гуртожиток. Він завтра і так на роботу не йде, так що може відвезти. Яка на вулиці хороша погода, так тепло. Я дійшла до своєї домівки, відкрила двері ключем і заволала на весь дім, що я вже прийшла. Мама сиділа на кухні.
— Привіт, – я поцілувала її в щічку, – а тато де?
— В гаражі, машину, здається, миє. Ти щось хотіла? – запитала мама, я сказала їй що хочу, щоб тато завіз мої речі в гуртожиток. Мама кивнула головою і запиталась чи не хочу я їсти.
— Ні, я не голодна, мене нагодували, – я засміялась, мама здивовано на мене подивилась, я їй розповіла про те, що сьогодні зі мною трапилося. Вона посміялась і сказала що прагне познайомитись з моїм хлопцем. "Мамо, мамо, він не мій хлопець, але тобі щось доказувати безтолку." Я ще поговорила з мамою і збиралась йти до тата в гараж, як він зайшов до хати, о, повезло.
— Тутусь, привіт, завезеш мене і мої речі завтра в гуртожиток? – запиталась я коли він тільки перейшов поріг хати, я його також поцілувала в щічку.
— Привіт, я як раз завтра маю їхати до Львова на сервіс, тому зразу завезу тебе, – сказав він і потріпав моє волосся, ненавиджу коли він так робить. – а тепер, не привикай до ласки, і вали, я буду їсти надзвичайну їжу твоєї матері. – він відсунув мене і сів за стіл, я посміялась, а мама похитала головою і заставила тата піти помити руки.
Я піднялась до своєї кімнати і дістала з-під ліжка свою дорожню сумку. В неї я закинула декілька пар джинс, футболки, одну водолазку, закинула свій бомбер, одну сукню, нижню білизну, кросівки і босоніжки на підборі. Всяке може бути. В ванні взяла щітку, пасту, і все необхідне для гігієни тіла. Косметичку, зошити, акварель, гуаш, і папір від А1 до А4. Поклавши все необхідне в дорожню сумку, я ледве її закрила. Я лягла на ліжко і закрила очі. Як я втомилась. Завібрував телефон, а значить, що вже восьма година і час на пробіжку. Тяжко видихнула. Переділась в спортивні лосіти і футболку. Взяла телефон в руки, навушники в вуха і пішла.
Я, як зазвичай йду на стадіон біля школи, там хлопці грають футбол. Зайшла на травичку і почала розминатись. Дідько. Там ж мій колишній. Продовжую розминатись не звертаючи на нього увагу. Він йде в мою сторону, і до нього підбігає якась дівчина, це мій час. Починаю бігти по колу, мені на нього байдуже, але говорити з ним не хочу. Фух, побігавши пів години, я пішла додому. Втомилась. Заходжу в дім і зразу йду в душ, змивши з себе сьогоднішній бруд, я розслабилась. Нарешті, сьогодні був такий важкий день. Вийшовши з душу, я закуталась в рушник і пішла в кімнату, оділась в піжаму і лягнула на ліжко. Нарешті. На годиннику 21:34. Завібрував телефон. Смс? Від кого?
Олег: привіт, спиш?
Ася: ні, на пробіжці була, що ти хотів?
Олег: не можу заснути, тому, написав тобі:)
Ася: як мило, аж тошнить
Олег: ти чого така жорстоко?:(
Ася: вчуся в кращих
Олег: пробач?
Ася: це питання?
Олег: а що?
Ася: ти дурак?
Олег: давай не ображати мене
Ася: я ще не починала, добраніч.
Олег: е, не йди, мені скучно
Олег: Ась, ну Ась
Олег: ти мене не любиш
Олег: мене не приголубииш
Ася: дурка в сраці заграла?
Олег: ауч, я знав що ти повернешся!!!
Ася: я рада, що ти знав, я спати.
Олег: ще би мені не радіти
Ася: зависоко себе носиш, планку понизь.
Придурок. Корчить з себе бо-зна кого. Закриваю очі і провалююсь в сон. На стільки втомлена, що навіть не маю сили подивитись повідомлення, яке прийшло на мій телефон. Чую лише, як моя Мурашка вискакує на ліжко, і моститься біля мене.
Завтра має бути чудовий день..
