Трагедія України в тому, що не з'явився свій князь, імператор, король за минулі 400 років.
Хмельницький, Мазепа, Скоропадський та інші гетьмани могли стати ними, але не наважились, не змогли. Принаймі так це трактує офіційна історія.
З 1990-х впродовж 25 років жоден з політиків не поставив завдання створити свою українську аристократію, воїнів духу.
і спецслужби змогли створити тільки олігархів та зберегти номенклатуру.
Питання виховання української аристократії ось що має хвилювати політиків, інтелектуалів.
Спроба використання українцями "нуля" іншої системи як наприклад: "розпад СРСР в 1991", "жовтневий переворот 1917", "російська імперія 1709" призведе до фатальних наслідків .
Українці мають згенерувати власний "нуль" часу, початкову точку розвитку держави, політики.
Це може бути Гетьманат 1918, ВКЛ, утворення Русі 9-12 столітті.
Власний "нуль" дозволить приймати власні військові, економічні і політичні рішення.
Генерація власного "нуля", "початку" дозволить провадити самостійну політику, набути суб'єктність на міжнародній арені.
Простий приклад "нуля":
Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», прийнятий 28 жовтня 1989, ще до проголошення незалежності України. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух.
Право на застосування сили (ПнЗС). Монополія на застосування сили(МнЗС).
Держава втратила монополію в економіці, освіті, медицині, релігії. Чому має бути монополія на застосуванні сили?
В суспільстві табу на дискусію про ПнЗС і МнЗС державою.
Святослав Вакарчук ствержує, що держава має мати таку монополію. Схожий тезис озвучив президент Петро Порошенко в липні 2015 року.
Насправді це не так, майбутнє покаже. Питання дискусійне і саме час розпочати широку дискусію у суспільстві про ПнЗС і МнЗС. Хто може мати таку монополію держава чи громадяни. Чи можуть громадяни бути вільними, коли держава має МнЗС?
Це "вічне" питання з часів виникнення самої держави.
Держава(Д) втрачає МнЗС. Держава не контролює значні території країни. Довіра до Д. поступово зникає, звужуються території, на яких держава може і застосовує свою монополію.Насамперед це території окупованих Криму і частини Донецької та Луганської областей.
Але не тільки вони.
Так само держава поступово втрачає МнЗС в Дніпровській, Рівненській, Волинській, Закарпатській, Житомирській та інших областях України.
Фактично МнЗС в держави Україна в Криму забрала Російська Федерація.
На частині територій монополію на застосування сили в держави забрали 40 тисяч невідомих бойовиків за підтримки Росії. Держава має 250 тис. війська, але не може або не хоче відновити монополію на застосування сили в Донецькій і Луганській області.
Застосування сили не функція, а інструмент захисту громадян, способу життя, країни.
Функція держави - захищати країну, націю і громадян. Застосування сили проти зовнішніх ворогів країни, інших держав - це допустимо і прийнятно.
Застосування сили проти громадян, ворогів держави серед громадян призводить до революцій і руйнування держави. Тонка межа.
В самій країні держава може не мати монополії на насильство.
Наприклад громади можуть обрати шерифа і передати йому монополію на застосування сили в межах населеного пункту. В той же час громадяни можуть мати таку монополію на застосування сили в межах власної земельної ділянки, будинку, квартири.
Мій дім - моя фортеця.
Без етапу аристократії, монархії важко вибудувати довіру в суспільстві, країні.
А довіра є необхідним фактором модернізації держави.
лютий 2020
Україна(країна) в 2004-2020 перебуває в стані 1917-1920 року: розпад імперії, багатопартійщина, отаманщина, відсутність національної еліти, рештки колишнього правлячого класу, зовнішня агресія.
20.05.2020
