Sunshine (про фурі)

2 Частина

Шторм зірвав з незнайомця маску, але він навіть подумати не міг, що це насправді було дівчисько. Вона була повністю білого забарвлення їй було десь біля 7 років. Ще Шторм помітив погано замаскований візерунок на її чолі, він зрозумів, що вона така як і він, тільки трохи інша. Герой допоміг їй підвестися.
Шторм: -Вибач, я не знав що ти дівчинка, давай лапу
Дівчинка: - Не переймайся, це було круте змагання, але якщо б я не втратила пильність я б тебе перемогла!
Вони втекли звідти. Цю дівчинку звати Аврора , вона нещодавно приїхала до цього міста. Її батьки іноді так подорожують та загалом вони з США. Аврора та Шторм  познайомилися, і дуже добре порозумілися. Вони дізналися більше про здібності один одного. Аврора мала силу над природою. В більшості над рослинами та водою. Від її настрою могла змінюватися також і погода в тому місці де вона знаходилася. Герої гарно проводили час але у Шторма його багато не було, адже потрібно було виконати свій план, з тим головою зграї хуліганів. Шторм почав дряпати сам себе у багатьох місцях. Аврора була мʼяко кажучи здивована.
Аврора: -навіщо ти це робиш???
Шторм: - коли я прийду додому там будуть батьки цього виродка, і він сам, а оскільки у мене дуже мало подряпин я буду винним, але я просто так не здаюся!
Аврора: -Мені боляче на тебе дивитися, не треба більше прошу!
Шторм: -Ну гаразд, думаю і так зійде.
Його лапки були трохи в крові.
Аврора: - Я мабуть піду, вже вечір, мама напевно шукає мене а ми тут сидимо за майданчиком.
Шторм: -Стривай, а де ти живеш?
Аврора: -ой я ще не запамʼятала... думаю завтра побачимось, не хвилюйся!
Шторм: -добре бувай!
Аврора: -Бувай.
Шторм думав, що йому сказати коли він прийде додому. Коли він прийшов мати звісно чекала на нього. Він зайшов додолу.
Мати Шторма: - Боже мій! Як це сталося!? Як ти себе почуваєш?
Шторм: - вибач, вони знову мене ображали... але я в порядку.
Мама: - я бачу в якому ти порядку! Жах! Мені дзвонила мати того хулігана жалілася. Зараз принесу перекисень.
Шторм: - о ні тільки не це! Не люблю цю штуку...
Мама: -вони хоч не бачили твоєї крові? Ти змінив її?
Шторм: - не бачили, я зробив як ти сказала...

Його кров також мала блакитне забарвлення. Але при потребі герой міг на деякий час зробити її звичайного кольору.
Врешті решт, йому вдалося провернути цю справу і цього "голову зграї" покарали на тиждень без компʼютера. Наступного дня він зустрівся з Авророю, і вони знову провели весь часу разом.
Шторм розповів їй про всі його труднощі, про те, що у нього немає друзів і т. д. У Аврори була схожа ситуація, але вона ніколи не влізла в конфлікти (билася вона лише з друзями вони наче грали просто в таємних агентів, це не було серйозним як у випадку з хуліганом та Штормом).  Ще трошки згодом наші герої стали кращими друзями. Аврора розповідала Шторму про її особливості і він їй про свої, це зблизило їх тому що звичайним дітям довірити такі секрети не можна. Вони не зрозуміють або ще гірше розкажуть комусь іншому та поставлять під загрозу.
Пройшло вже близько трьох з половиною років, вони, як і раніше, були кращими друзями. Їх мами дізнавшись про здібності іншої дитини почали спілкуватися тому що це щось надзвичайне. Та й нарешті хтось зможе зрозуміти їх.
Якось, Шторм щось втратив серед піску і мушель на березі озера, він перерив там все, але знайшов те, чого навіть не очікував знайти, це був невеликий алмаз з блакитним відтінком, він почав шукати далі, шукав дуже довго, він хотів знайти ще. Насправді звичайно це було просто скло, але дитина вважала це чимось дорогоцінним. Аврора намагалася дізнатисч, що Шторм шукає, але він їй не відповідав, бо це мав бути сюрприз на день близьких. Тому він просто казав що це секрет.
Пройшло близько тижня як він зміг знайти 3 камінчики, він намагався якось їх навіть огранити, він зробив це так, як міг, він дуже старався. Шторм сильно захопився цією ідеєю і уявляв мабуть що він якийсь ювелір. І ось нарешті закінчив. Свято наближалося. Шторм поклав камінці собі в сумку і пішов до Аврори на озеро, вони сиділи балакали про своє. Аврора запитує:
Аврора: -Може ти вже все-таки розкажеш що ти там шукаєш і робиш???)
Шторм: - Нууу, гаразд, тільки повністю розповідати не буду. Я знайшов алмази
Аврора: -що? Як, це так? Вау, покажи БУДЬ ЛАСКА!
Шторм: -Ну не знаю....
Аврора: -Будь ласка Будь ласка Будь ласкаАаа
Шторм: -ну раз ти вже так просиш то добре, тобі можна)
Аврора: -Звуки захоплення * Ваааау вони такі красиві, їх тут ..... Три штуки ... Хммм і куди ти їх подінеш?
Шторм: -Секрет
Шторма покликала мама, яка проходила повз.
Шторм: -Держи, нікуди не йди, ніхто не повинен їх бачити!
Аврора: -добре! Я їх охоронятиму!
Шторм пішов, пройшло майже 5 хвилин. Але тут до Аврори підлітає якась сорока хуліганка і намагається відібрати камінці, Аврора захищає їх і проганяє пташку, та відлітає. Але через хвилину ця пташка знову прилетіла і почав клювати Аврору, вона почала закриватися лапами від сороки і намагатися якось прогнати її. Але тут вона розуміє, що сумка з алмазами вилітає з її лап і падає в озеро і всі речі розлітаються. Оскільки Аврора не вміла плавати, вона не могла нічого зробити. Вона намагалася непомітно застосовувати свої сили але вона ще не досконало їми володіла. Тому сумка якийсь час трималася на поверхні води з допомогою сил Аврори але поступово вона почала опускалася на дно. Аврора дуже боялася, що скаже Шторм, їй було дуже соромно, вона навіть не знала що і думати. За хвилину повертається Шторм. Вона розплакалася.
Шторм: -Ну що ти тут? А де сумка? Що трапилося?
Аврора: - Пробач, будь ласка, я не хотіла, пробач пробач!!!!
Шторм: -що? Що сталося?
Аврора: -Я сиділа дивилася на камінчики але тут на мене напала та сорока (показала на сороку вдалині), вона почала кусати мене щоб забрати алмази, але я не помітила як впустила сумку з рук вона полетіла в озеро. Вибач будь ласка!!!
Шторм:- *взявся за голову * оні ні ні ні....*присів * Ах. Чому саме зараз.?? Клята сорока!! З тобою хоч все гаразд? Це був подарунок батькам...
Аврора: - зі мною все гаразд... вибач мені дуже шкода....

Тоді вже був захід сонця і не було нічого видно. Цей випадок дуже засмутив Шторма, він намагався знайти камінці заново, але там була велика на той час для нього глибина.
Наступного дня він зміг знайти один алмаз, а через тиждень 2й, але третій так і не знайшов, 3й призначався для Аврори... Після того дня Аврорі було дуже соромно дивитися в очі Шторму, а розмовляти тим більше, вона з батьками знову готувалися до переїзду. Вона хотіла кілька разів підійти до Шторма, але постійно ховалася і тікала від сорому навіть коли він шукав її.