Я не гей, мій хлопець - гей

Часть 5

З того дня минуло три дні. Хлопці так і не розмовляли з того часу, а хореографію тимчасово скасували. Тобто все зовсім не на їхню користь. Сьогоднішній день ні чим не відрізнявся від вчорашнього, хіба що вечір.

— Єгере, кудись поспішаєш? Відсмоктати не хочеш? Аккерману ти це робив. Він тобі подобається? Слухай, а ти тільки смокчеш? Чи ще й даєш? - поставив купу питань хлопець із шкільної "банди".

Єгеру стало соромно по коліно, якщо так можна сказати. Поруч ще й Ірума. Не хотілося б, щоби брат це чув, але мабуть не доля. Ерену не було чого відповісти, тому довелося вдавати, що він не чує. Але ті хлопці виявилися приставучими, тож доведеться знайти слова.

— А, Єгер? Відповідай, коли тебе пита..! - не встиг домовити цей придурок, як Ерен його перебив, заступаючись за себе.

— Господи, та почни ти вже використовувати свій мозок! Він у тебе в голові. Відвали.

І поки ті просто дивилися на нього, Ерен зі своїм братом пішов не вулицю. Але повертаючи на вихід, він зустрів Леві зі своїми приятелями. Шатен навіть у вічі тому Леві не подивився. Ерену було настільки боляче, що хотілося переплутати вікно з дверима. Брати швидко попрямували до лісу на стежку, що веде додому. Сльози самі, чесно. Підліток завів свого брата Іруму додому, говорячи, що він погано почувається і хоче лягти поспати, і молодший його відпустив, не кажучи про свій голодний шлунок. Хлопець розумів, що старшому братові правда може бути погано і зараз його прохання буде недоречним. Ерен пішов до себе в кімнату та закрився там. Насправді йому зовсім не погано, просто хотілося поплакати. Та що там, поревіти як остання покинута сука, але думки про те, що його брат може почути його і почати турбуватися... та й взагалі, просто впасти в очах свого ж молодшого брата не хотілося. Підліток уткнувся в подушку і заревів. Поступово очі стали боліти від сліз, почало хилити в сон і він вирубався. У цей час зателефонували у двері. Ірума побіг відкривати, зовсім забувши запитати, хто це.

— Леві-семпай, це Ви? Вам щось потрібно? Чому Ви прийшли? А ви допоможете мені з домашнім завданням? Ви так добре пояснюєте. Ви відмінник? Від Вас так смачно пахне, - безперервно каже Ірума, тримаючи старшого за руку і затягуючи всередину.

— А де твій брат?

— Він погано почувається, тому пішов у кімнату. А Ви до нього?