Паперова клітка

Частина 19

День 17

00:00

Я дихала за розкладом - глибоко вдихаю таке приємно-холодне повітря. Я усміхалась обмежено - а зараз на це не здатна... Чому я так пізно усвідомила, що була замкнена у двох клітках. Перша - золота. Створена моїми батьками, міцна, незламна. Друга- паперова. Створена мною, хитка, ненадійна. Мене посадили в ту золоту клітку ще немовлям, замість колиски. Можливо, якщо б я зрозуміла це раніше, змогла б щось зробити...А може і ні. Зараз це вже не має ніякого значення. Розпочалась злива. Можливо, небо плаче за мною...А я втомилась плакати. Сліз немає. В очах тільки дим і темрява. Можливо, там я зможу вільно дихати. Можливо, вітер, що шарпає моє тіло, бере над ним контроль, і зваблива порожнеча внизу - це не кінець. Можливо, тільки в такому стрімкому польоті вниз я нарешті змогла розправити крила? А може це й кінець. Все ж краще, ніж земне пекло.

І я б зробила цей крок у прірву, я б розправила крила, якби мені тільки дозволили...

- Ти збожеволіла?!

Не думаю, що можу говорити. Продовжую кашляти сажею, хоч вже давно погасла.

- Ді!

Тут так холодно, але так добре. Я мріяла про зливу...Але я хотіла віддатись темряві.

- Чорт!

А може я вже мертва? Тут пахне волею. Згоріла душею. Може ця ніч увійде в історію...Де я неодмінно стану щасливою...Або стану ніким. Тільки доповнення темряви, їдкий непомітний дим.

- Обережно, сюди...

Я б проникла тоді у свою оселю. Спричинила красиву пожежу. Спалила клітки, здобула волю... Я б так ясно горіла і стала нарешті помітною.

Тепло...Чому так тепло?..

Реальність. Дорога. Світло...Занадто світло.

- Ну ж бо, поглянь на мене.

Коул. Жадібно вдихаю повітря, наче увесь цей час знаходилась під водою і не дихала. Може, разом з киснем повертається й душа, бо я тільки зараз починаю розуміти і бачити реальність.

- Що ти збиралась зробити?

- Те, що й ти.

Коул важко видихає і на мить заплющує очі.

- Що сталось? Що з твоїми руками?

- Не хочу про це говорити.

Намагаюсь відчинити дверку, щоб вибратись з машини, але Коул спритно заблоковує всі виходи.