Зміни себе, або зламай

Розділ 6. ( Нарешті відчула краплинку щастя)

Дана була абсолютно права, я хотіла цього, просто я не знала з чого почати. Хоча я досі не знаю.

Я не спала цілу ніч і думала про цю дурню, але потім вирішила навіщо думати? Хіба це щось дасть мені, потрібно нарешті діяти, щось робити. Я спробувала перший раз за своє життя накраситись. Як не дивно це звучить, але для мене це справді важливий крок і я навіть не знаю як це робити, бачила все тільки в фільмах. Я тихо зайшла в кімнату мами з татом і взяла якусь косметику, стільки тюбиків, різні коробочки, я не знала що це таке. Не можу уявити, наскільки я була віддалена від світу. Своєї ж косметики у мене ніколи не було, хіба в дитинстві «Маленька фея» і то я не себе красила, а робила лялькам операцію, точніше розкрашувала їм морди, ноги, голову, тулуб. Так, я була шаленою бабою. І тут я засміялася,згадуючи все це. Але з іншого боку це дуже боляче.

Я вирішила, що зроблю звичайний шкільний макіяж: за тонувала обличчя тональною основою, вона мені не дуже підходила, тому що я була дуже біла, як смерть, а тональна основа іншого кольору трохи, в мами була шкіра набагато темніша, потім трохи світлих тіней, чорна туш, також не багато і у мене знайшовся блиск для губ ніжно-рожевий.

Як не дивно, але мені дуже подобалися деякі маленькі дрібниці в мені, такі як: мої пухлі губи, яскраво голубі очі, та біла-біла шкіра. Чорт побери, я була б досить таки симпатичною, але це ластовиння просто убивало мене, і це руде волосся. Але фігура у мене була досить таки не погана, але я приховувала її під сотні теплих під шию жахливих кофт, жахливих джинсів та теплих спідниць.

Макіяж вийшов досить не погано, як на перший раз. І я всміхнулася, своєю «неймовірною», єхидною посмішкою.

- Софія, - постукала мама в двері моєї кімнати.

Я відкрила двері і мама була злегка здивована. Так, я вирішила їй все пояснити, поки не пізно і ми не дійшли до маразма.

- Мам, - поклала я руки з перед себе, - стоп, я знаю, що ти подумала, що я захворіла, що в мене появився хлопець, що я смертельно хвора, що в принципі те саме, зі мною все добре, я добре себе почуваю, просто вирішила накраситися.

Мама стояла з відкритим ротом, а потім вирішила, що все ж таки потрібно, щось сказати.

- Я хотіла просто перевірити твоє домашнє завдання, вчора приходила завуч школи, сказала, що ти опустилася дуже сильно.