Розділ 14.

388 22 7
                                    

Зала була темна. На стелі висіли великі, шикарні люстри, але вони не світили. Тільки маленькі світильники на стінах давали світло, від чого було трохи страшно. Тут було багато людей, кому потрібно подумати, відпочити, забути повсякденні справи, всі такі як Габріелла Кейкс. Здавалося, що в холі крім білих шкіряних диванів та маленький білих деревяних столиків нічого не було, але було затишно та спокійно.

Я не знала де саме зараз Дінина мама, але вона, або в номері, або ж десь тут.

- Добрий вечір, в якому номері оселилася Габріелла Кейкс? - запитала я дівчину в ресепшені.

- Добрий вечір, а ви, вибачте, хто?

- Я її знайома, мені потрібно з нею поговорити, так де вона? - повторила я ще раз.

- В 216, але зараз вона не в номері, а ось вона сидить, ось за тим столиком, - показала мені мило дівчина.

Я попрямувала до неї. І тепер я зобов'язана описати вам її зовнішність. Вона була неймовірно красива, і дуже схожа на Діна. Білошкіра жінка,років так на 40, вона б виглядала молодше, якби не через її побите та знищене життя. Її чорне, пряме, як вугілля волосся, спадало на її дуже худі плечі. Вона була без макіяжу, але їй було так дуже гарно, ця природня краса, личила їй. Я не хотіла її налякати, бо вона була дуже зажурена, та виглядала самотньо. Та я все одно її ненавиділа, за те що вона так зробила з Діном. На великій відстані один від одного я привіталася з нею, та помахала рукою, вона ніби не розуміючи, їй це привітання чи ні, посміхнулася мені, але ця посмішка не означала, що вона щаслива, це означало, що вона просто ввічлива людина.

Коли я підійшла до неї, з мого лиця пропала посмішка, я налаштована була говорити серйозно, хоча мені всього 16 років, а їй близько 40.

- Добрий день, ви Габріелла Кейкс?

- Добрий, так, а ви хто? - мовила вона.

Її голос було ледь-ледь чути, говорила вона тихо і хрипло, ніби декілька хвилин кричала задихаючись від болю.

- Ви мене не знаєте, та я трохи маю інформацію про вас, і хотіла б поговорити.

- Знаєте, зараз не час говорити

- Чому не час? А коли цей час настане? Коли? - мій голос уже звучав більш різко, так мені аж стало не зручно.

Зміни себе, або зламайWhere stories live. Discover now