Продзвенів дзвінок, і ми всі повинні були розійтись по класам. Трохи запізнившись, я зайшла в клас і прямуючи до своєї царської останньої парти, побачила, що вона занята.
Там сидів хлопець, колір волосся якого був світло-каштановий, карі очі, сорочка в кліточку і світлі джинси в обтяжку. Він був достатньо симпатичний, але ж влюбитися я в нього точно не змогла б, так як любити просто не можу, не вмію.
- Ей, холоп, вставай, це місце для царів, - мовила я і всі засміялися.
З якого часу я стала такою злою? Коли я вирішила змінитися, то напевно змінилася не в кращу сторону. Зате цим не будуть користуватися інші.
- Так, Софія Фінч, ти ще не знаєш, але познайомся - це твій новий однокласник - Даніїл Тернер. А, до речі, так як немає вільних місць він буде сидіти біля тебе.
Чому все так? Коли в мене було єдине місце де я любила бути, так це лежати на своїй парті, відкинувши голову на батарею і думати. А зараз це в мене забрали. Чому все те що ти любиш, або забираю, або знищують, або воно саме від тебе йде?
- По-перше, Даніїл Тернер, я сиджу біля батареї, по-друге, йшов би ти взагалі звідси.
- По-перше, мене називають просто Дін, по-друге, я буду сидіти на цій парті.
А він чимось схожий на мене. Він повторює за мною і ще й ятрить.
Він уступив мені місце біля батареї і я нарешті всілася. В мене явно не було настрою, ні з ким говорити, ні слухати тему, яку пояснювала вчителька, я вирішила помалювати.
Малювати - це те, що мене завжди заспокоювало, і я зникала з світу реальності, жорстокості, буденності, і ніби потрапляла в казковий світ, де є те, що я хочу:багато морозива, шоколадок, і єдинорогів.
- Що це ти намалювала? - запитав мене мій сусід по парті, до якого я досі не могла звикнути.
- Хм, мій прекрасний маленький світ.
Ми почали сміятися, продзвенів дзвінок і всі діти швидко вибігли з класу.
І так, як я сьогодні я звільнена з уроків, через вчорашню бійку і прийшла тільки для того, щоб привітати Дану, але так вийшло, що подарунок я їй і так не подарувала. Я подивилася на годинник і зараз саме час іти до дерматолога.
Мені було дико страшно, я уявила страшну картину, де верхній шар мого обличчя, розпилюють пилою. В мене завжди була страшна фантазія.

ВИ ЧИТАЄТЕ
Зміни себе, або зламай
Teen FictionСімнадцятирічна Джулія, пише свою історію, яка трапилася з нею минулого року. Тоді вона була зовсім не тією дівчиною,яка є зараз. Чи можна повністю змінитися за один рік? Що краще бути популярною дівчиною, чи навпаки ізгоєм? Це є досі не вирішеним д...