«дежавю»

95 4 3
                                    

Розділ: блакитний

ти проводиш пальчиками своїх ніг
по воді
плавишся сам й розчиняєшся в ній
залишки твоїх вій родимок й слів
там уже...на дні

видається цей звук мені знаний
він роздається мов ехо
лунає й переховується в душі
немов небо
свої кучері спускає мені...

цим кучерям я підставляю розпростерті жмені своїх долонь
й збираю в них крапельки дощу
пускати їх у вирій я прошу
щоб зростали вони на цій землі наяву
і в затінках містерій віднайшли вони мене
нову
й врятували мене від того що в мене є...
від дежавю.

а м п у т о в а н і  к в і т иWhere stories live. Discover now