☕Мафія☕

🍯47🍯

...
Вони йшли по березі моря тримаючись за руки, дівчина настояла на не те щоб вона пройшлися, а не їхали на машині. Вони уже гуляли дві години.

Т/і: Ейд, це чудове місто 😊

Ейдан: я дуже радий, що тобі сподобалося 😊. Зефіринка, ти зголодніла?

Т/і негативно показала головою, але бурчання в животі її видало.

Ейдан: *зітхнув* сонечко, так не можна, якщо ти зголодніла, то так я скажи.

Т/і: але я не

Ейдан: *закинув її собі на плече* я не хочу нічого чути. Ми зараз ідемо в ресторан і відмовки не приймаються

Т/і: *зітхнула* ну добре, але давай не в ресторан.

Ейдан: ні, ми їдемо в ресторан, тут є один, який мені подобається. Я впевнений, що він тобі теж сподобається 😉

Т/і: тоді хоча б давай розділимо рахунок.

Ейдан: ні сонечко. Я сам заплачу.

Т/і: але Ейдан!

Вони саме йшли біля торгового центру. Ейдан опустив її на ноги і прижав до стіни.

Т/і: що. Ти. Задумав?

Ейдан: нічого такого 😏

Т/і: ти мене лякаєш.

Ейдан: 😏

Брюнет приблизився до губ дівчини але він різко міняє напрямок і впивається губами в шию Т/і.

Т/і: ммм, Ейд, тут люди 😳

Ейдан: тшшшш

Через дві хвилини він відсторонюється він її шиї та широко, як кіт із Аліси в країні чудес, посміхається

Т/і: мені не дуже подобається причина твоєї посмішки

Ейдан: *провів пальцем по своєму "творінню"* мммм, принцес, я ж казав, що у мене ж план 😏

Т/і: хахахаха перестань мені лоскітно 😅

Ейдан: як скажеш 😉

Він узяв її за руку і вони пішли далі (а проході і люди в ТЦ такі 🗿) по вуличці. Повсюди були обрані пелюстки світу дерев, співали пташки, у великому місті був свій ритм життя. Пара тримаючись за руки уже стояла біля дверей ресторану

Т/і: *повернулася до Галлахера лицем* може все таки підемо в якусь кафешку?

Ейдан: я уже все вирішив. Принцеса, не хвилюйся.

Він поцілував тильну сторону руки дівчини і вони зайшли в ресторан.

Галлахер впевнено вів за собою брюнетку, не помічаючи на собі та на його принцесі погляди всіх присутніх без винятку. Ну а що? Не кожний день побачиш грозу всіх мафій Лос-Анджелеса, актора, співака, посла ООН - в це все одна і та ж людина,  у ресторані Торонто, та щей з його дівчиною. Усі уважно стежили за їхніми діями. Галлахер відсунув їй стілець, вона обережно сіла, а хлопець сів навпроти неї та посміхався у всі 32. До них одразу підбіг офіціант і дав їм меню.

Офіціант: містер Галлахер, дуже радий вас тут бачити, та щей із такою чудовою супутницею. 🙂

Але брюнет не оцінив таке ставлення
Ейдан: *розглядаючи меню* Оскаре, не підлещуйся, вона моя. І якщо я побачу що ти її хоть пальцем тронеш, я відрубаю тобі усю руку.

Офіціант: так точно сер. *Взяв у руки ручку та блокнотик* Ви уже обрали?

Т/і: я буду американо, без цукру 🙂

Ейдан: ні, сонечко. Тобі потрібно щось поїсти. Ммммммм. Щепасту за фірменим рецептом від кухаря. А мені еспресо. І скажи Джеймсу (кухарю) що Я сказав, щоб він гарно це все оформив. За кодом 58 (ментальний вік П'ятки 😁).

Офіціант: так точно.

Він покинув їхній столик.

Т/і: котику, я не хочу їсти

Ейдан: *взяв її за руку та замкнув їхні пальці в замок* сонечко моє, це не обговорюється. Ти зранку нічого нормального не поїла, і в цьому моя провина. Тому зараз ти будеш їсти.

Т/і: *зітхнула і пошепки* можна було ж просто сходити в кафе 🙁

Ейдан: ти моя принцеса, а принцеси не мають ходити по кафешках.

Т/і: але Ейд

Ейдан: тшшшшш.

__________________________________
589 слів

Вибачте за малу главу. Сьогодні ввечері я знову їду, і приїду знову в Неділю. Всім амбрелкам гарного дня✨✨✨✨