☕Мафія☕

💖55💖

....
Ранок - як ранок. Нічого не було цікавого. На зйомках пара майже не бачилася. І от нарешті настав довоочікувани вечір.

У дома.

Ейдан: так я зараз готую нам каву, а ти все інше окей золотце?)

Т/і: мг)

Наступні дві з половиною години пара вчила українську. І у них це не так і погано виходило.

Т/і: мені здається на сьогодні досить)

Ейдан: ☁️так, мені пора.☁️ *Встав з-за столу*  Золотсе, мені потрібно від'їхати ненадовго.

Т/і: куди?(

Ейдан: скоро взнаєш 😉

Він поцілував її у губи та вилетів - у прямому сенсі цього слова із дому, а дівчина залишилася сидіти за столом.

Т/і: ☁️хм дивно, він раніше не залишав мене саму(. У нього справи. Мммм, він ш казав щось про сюрприз. Ну добре.☁️

Т/і вирішила подивитися фільм "1+1". Після закінчення фільму, дівчина почала хвилюватися, ну бо фільм йде майже дві години, а Ейдана ще і досі не має. Вона почала до нього дзвонити але Галлахер не брав трубки. І уже коли вона дзвонила 8 раз він нарешті узяв трубку.

📱 Розмова📱
Т/і: Ейд, ти де?! Я ж хвилююся 😟

Ейдан: я уже під'їжджаю) чекай, я тобі напишу)
📱 Кінець розмови 📱

Т/і: ☁️напише? Ну добре.☁️

Дівчина пішла на кухню зробити собі каву. Через п'ять хвилин, вона уже сиділа за столом і смакувала божественний напій аж тут їй на телефон приходить повідомлення.

📱Бесіда📱
Котик❤️

Ейдан: Т/іночка, подивися у вікно на кухні)
📱 Кінець бесіди 📱

Дівчинка підійшла до вікна, відкрила його і побачила перед собою Ейдана, який стояв з великим букетом червоних троянд.

Ейдан:
Та цить ! який сe cьвіт в вікнї заблиснув ?
О, се восток, о сонечко --- Джульєто !
Зійди-ж, прекрасне сонечко; нехай
Завидник твій, недужий, блідолиций,
Понурий місяць зникне від жалю,
Що ти заважила красу своєї шанї.
О, не служи завидницї у білій
Та зеленастій пшатї, що самі
Недоумки в нїй ходять; скинь її ! —
Так, се вона, вона, моє коханн6...
Колиб ти знала се !
Щось каже, та й нїчого. Що-ж? дарма:
В очах її розмова. Відкажу їй...
Я вельми сьмілий: не до мене річ.
Се дві найкращі зіроньки на небі,
Ідучи на якусь роботу, просять
Очиць її в той час за них сьвітити.
А що, колиб cї очи там постали,
А зорі в неї ? О, тодї-б і зорі
Її блискучі щоки пригасили,
Як гасить лямпу день, а оченята
Зажевріли-б на небі так осяйно,
Що вcї пташки подумали-б — се день,
Та й заспівали-б. Що ж вона
Так щічкою на рученьку схилилась?
Коли-б я був у неї рукавичка !
Як любо до її лиця торкнутись.