Ти - напівкровна чарівниця чарівниця- Пейдж, рідна сестра самого Гаррі Поттера. Потрапивши в Хогвартс,ти зустрілася із егоїстичним блондином,який виявився не егоїстичним,а мабуть найкращою людиною в твоєму житті
03:47. Я прокинулась від спраги та вирішила піти в гостинну,там я зможу вільно чаклувати,без лишнього сяйва палички. Я встала з ліжка та тихо вийшла за двері. Включила світло в гостинній (воно не було яскравим) та легко махнула паличкою - у моїх руках опинився стакан з водою. Я випила та сіла на диван. Я знала,що так швидко не засну, тому просто почала розглядати колечко,яке подарував Драко. Чомусь мені закортіло розвіятися. Я хотіла політати на мітлі,але для цього слід одягнутися. Секунда,і на мені опинився доволі пристойний одяг.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Так,мені казали,що зловживати магією не можна,але все ж... Я знала,що через головний вихід я не пройду,а от... Точно,у мене ж є кулон. Я бачила якусь хрень,що до телепортації. Ну не тренувалась я,і що. Слід зробити це. Я сіла на мітлу,закрила очі, зосередилась,кулон засяяв і... Навколо мене темрява. Ура! В мене вийшло. Я оглянулась,але це було зовсім не поле для квідичу... Я звичайно знала,що з першого разу все не виходить,але я все змогла. Ну трохи місцем помилилась,зараз спробую освітити все. Я дістала паличку і сказала: Інсендіо! Чорт!Я у забороненому лісі,треба звідси звалювати. І тут мій кулон знову почав сяяти... Із глибин лісу - я побачила величезного павука,який направився в мій бік. Я намагалась злетіти на мітлі,але вона зовсім мене не слухалась,тому я почала бігти. Я не знаю де є,тому направилась у невідомий бік. Все було б добре,але моя нога заплуталась за гілки,які лежали на землі і я впала. Те страховисько наблизилось до мене. Між нами залишилась відстань близько 5 метрів. Я:А ти більше ніж здавалося. Павук все підходив та підходив,і тут активувався щит кулона. Павук:Невже це та дівчина. Я:Мені голоси причуваються,чи ти і справді говориш? П:Бач... Я ж то не звичайний павук. Я:Точно - це ж Хогвартс. П:Будеш моїм сніданком потім. Він знову почав до наближатися,а кулон засяяв П:Вітаю в забороненому лісі. Він поклонився мені. Я:Що? Секунду назад ви хотіли мене вбити,а зараз - кланяєтеся. П:У вас чарівний кулон - це означає, що саме ви зможете вбити... Я:Кого вбити? П:Вибачте,не можу вам сказати. А зараз ідіть до школи,бо скоро ранок. Я:Проведіть мене на поле для квідичу П:Але... Я:Без але. Через пів години ми вже були там. Я:Дякую пане павук. П:І вам дякую. Я:Скажіть на останок... Що це за кулон? П:Ви не знаєте? Це кулон найсильнішої чарівниці світу магії. Особливої,так би мовити. Я:Але мій брат особливий,а особливих двоє бути не може. П:А хто твій брат? Я:Гаррі Поттер. П:Він виглядав досить,але апетитно. Гаразд,іди,мені слід йти до своїх синів та дочок. Павук зник у темряві. Я сіла на віник та почала літати. 04:57.Я вирішила все ж піти в кімнату. Слід телепортуватись в гостинну. ...Ауч... Драко: Що ти тут робиш? Я:Ем... А ти чого не спиш? Д:Анологічне запитання до тебе. Де ти була? І чому ти з мітлою? Я:Літала розвіятись... Д:Чому тоді ти з'явилась ні звідки? Я:Кулон...розумієш... Коротше іди спи. Д:Я то піду,але ти точно ні. Гаразд, залишай мітлу та сідай поряд. Я поставила мітлу та сіла на диван. Д:Ну і куди ти літала? Я:Сказатати чесно? Д:Звичайно. Я:З першого разу коли я телепортувалась,то... опинилась в забороненому лісі... Д:Ти розумієш,що могла загинути? Взагалі з мітли впала? Я:Ну взагалі то впала. А, ще... Я там зустріла павучка. Він говорив щось про цей кулон,найсильнішу чарівницю і якусь фігню. Д:З цього місця детальніше... *я розказала все,що говорив павук* Д:Та як ти так умудрилась? Я взагалі на тебе варту поставлю. Креб і Гойл від тепер будуть завжди з тобою! Я:Неа! Нізащо в світі! Та й взагалі,мені не потрібні ''охоронці''. Сама себе захищу! Д:Ти така мила коли злишся. Стій,ти... Ти одягнула те колечко. Я:Хм... Ага. Але до чого тут це? Ти вважаєш,що я не здатна захистити? А от і ні! Не потрібні ті двоє мені,і я дівчина,яка може... Хлопець різко поцілував мене, намагавшись таким чином заткнути мене. Я відчула на своїй талії його руку,він притягнув мене до себе максимально близько - те,що Драко вмів робити так,що за це готовий навіть мовчати... Хлопець почав плавно спускатись до моєї шиї. Його губи тільки торкнулися її,як тут весь кайф було обірвано. Г:Ухухухууу... К:Парочка вже навіть не скриває це. Я:Ми не парочка! Г:Ну Поттер,не злись... Д:Це моя сучка,до неї так не звертайтесь! К:Але ж це її прізвище... Я:Тут,я згодна з Кребом. Д:Нічого,коли ти станеш Малфой,я не матиму нічого проти,щоб вони називали тебе на прізвище. Мої щоки одразу ж налилися рум'янцем. Я:(Пошепки) Драко,можливо ти забереш свою руку із моєї талії. Д:Неа. Я:Драко! Д:Без проблем. Він поставив свою руку мені на ляжку, приплескуючи її. Я:Драко! Д:Зараз моя рука опиниться і не тільки там. Г:Ходімо спати,через 2 години вставати. Ми порозходились по кімнатах. А я переодягнулась у піжаму(ту,яка сподобалась Драко. Не буду ж я щодня іншу брати,носитиму цю трохи,можливо до балу(до нього залишалось 4 дні)) Я все ж ніяк не могла заснути. Д:Теж не можеш спати? Я:Неа. Д:Лягай поряд. Я:Що? Д:Я серйозно. Тим більше так заснути легше. Я лягнула на Малфоєве ліжко та поклала голову на груди,а блондин водив по моєму тілу рукою. Згодом... Я заснула.
