Сестричка Поттера

Глава 5

Я прокинулась о 06:40.
Застелила своє ліжко, переодягнулась, приготувала сніданок,для себе, вирішила бути сьогодні доброю,тому для Драко також залишила та поставила йому на столик поряд із ліжком.
Я взяла кілька яблук та пішла до Гаррі.
Я була вже біля дверей Грифіндору, тут з-за них вилетіли Рон і Гаррі.
Я:Що ви вже натворили, щасливчики ?
Г:І тобі привіт сестричко.
Вони тримали двері,а в них хтось немов би ломився.
Я:А кого це ви не пускаєте?
Р:Герміону.
Г:Ми на її книжку чай розлили.
Мій кулон дуже яскраво почав сяяти.
Тут,ми всі почули дівчачий голос :Алохомора,Круціо.
І ми всі відлетіли. Рон опинився на іншому краю коридору. Я - гримнулась в стіну,а от Гаррі... Він висів на люстрі.
Гаррі:Привіт Герміоно
Рон:Привіт.
Герм:Пейдж,а ти що тут робиш? Як почуваєшся?
Я не втрималась і почала стогнати:
Я:Ааа...Вона вбила мене...Ааа
Рон вже був біля нас. А на мої крики прийшли близнюки.
Р:Когось вона мені нагадує.
Герм:Малфоя.
Гаррік:Він погано на неї впливає.
Я:Ааа...Ааа...-продовжувала стогнати я.
Фред взяв мене на руки та сказав:
Я віднесу її до мадам Помфі.
Джорж йшов за нами слідом.
Мене поставили на ліжко,а мадам Помфі вже прибігла з бинтом,мазями та іншим.
Вона почала перев'язувати мені руку. Обережно обмотавши її еластичним бинтом та через шию прив'язала звичайним бинтом до руки.
М.П.:Через 3-4 дні можна буде зняти,а зараз іди до себе.
Я піднялась із сидячого положення на ліжку та пішла до себе в кімнату. В кімнаті вже нікого не було я дістала  щоденник бабусі та почала читати:
Кулон. Річ,яку я отримала від своєї прабабусі. Зрозуміла я його цінність пізніше. Мушу сказати... Тут є багато заклятть,але ті,які використовувати не можна-я пояснила чому. Але почнімо із тих,якими може користуватись кулон.
Керло парла(не питайте,сама вигадувала) - завдяки цьому ти зможеш нейтралізувати всі закляття. Але заборонені закляття  тільки уповільнюються. Але час їх уповільнення залежить від твоєї сили...
Я читала близько 30хвилин та тільки 20 сторінок,оскільки тренувалась у силах кулона.
Я вже лежала біля люстри(''парила'' в повітрі),як в кімнату зайшов Драко.
Я почала падати і він спіймав мене на руки.Погляд блондинчика був такий заворожуючий.
Хлопець наблизив свої уста до моїх, його губи були такими гарячими, немов би палали.
Через 2 хвилини ми відсторонились один від одного.
Драко:У тебе солодкі уста,Поттер. Що ти там забула- в повітрі?
Я:Я випробовувала закляття та вирішила розслабитись,а ти обламав мій кайф.
Д:Ага,нам пора на урок Снейпа.Ідеш?
Я:Мг.
Д:Що з рукою?
Я:Довга історія...
Д:У мене для тебе завжди час.
Я:Давай потім... В саду,після уроків.
Д:Це побачення?
Я:Ні. Дружня розмова. І я маю Оліверу мантію віддати.
Д:Олівер,Олівер. Ти вже набридла.
Я:Ти злишся. Прикольно. Я змогла майже до сказу довести самого містера Малфоя.
      ***
Після всіх уроків я відправилась на поле для квідичу,адже скоро має бути тренування.
Саме там я зустріла Олівера.
О:Привіт Пейдж!
Я:Привіт... Ем... Твоя мантія
Я простягнула йому мантію. А він взяв її торкнувшись моєї руки - по тілу пройшлись мурашки.
О:Готова до тренування?
Я:Ага.
Хлопець простягнув мені руку та ми вийшли на поле вирішили трохи політати на мітлах.
О:Як ти літаєш на мітлі із тією рукою? Це небезпечно.
Я:Та нормально...
Ми продовжили літати.
Через кілька хвилин усі зібралися на полі,в тому числі і Малфой.
Д:Відійшов від неї,Вуд!
О:А то що?
Д:Побачиш!
О:Невже?
Я:Драко ти чого,ми дурачились.
Д:Щоб я тебе поряд з нею не бачив!
О:Та яке тобі діло.
Я:Всее!!! Угомонились,двоє! На носі матч,а ви сваритесь. Почнімо тренування.
***
Через годину ми закінчили,а я сіла на трибуни.
О:Треба поговорити...
Я:Я уважно тебе слухаю.
О:Скоро бал і... Коротше... Ти не проти піти зі мною на бал?
Я:Ем... Ну не знаю. Я...
Д:Вона не хоче,невже ти не бачиш.
Я:Я подумаю...
О:Добре, дай мені знати.Зустрінемось у кімнаті. Ти ж прийдеш?
Я:Ага.
Д:Що?Що за?
Я закрила Драко рота рукою.
Олівер пішов.
Тоді я забрала свою руку.
Д:Ти підеш із ним на бал? І взагалі...
Я:Цссс! Ходімо в сад,туди ніхто не ходить.
Ми сіли на лавочку
Я:Я і ще не знаю. Але він єдиний,хто мене запросив,тому...
Д:Єдиний? Можливо я теж хотів тебе запросити.А як би ти відповіла ''так'',з ким би я пішов на бал і... Давай зараз не про це... Як твоя рука?
Я:Ти хотів запросити мене на бал?
Д:Що?Ні,я просто сказав. І я дав тобі запитання.
Я:Нормально.
Д:Як це трапилося?
Я:Малфой,з яких це пір ти такий турботливий?
Д:Я? Ні! Просто запитав. Нам потрібен гравець,от і запитав...