Сестричка Поттера

Глава 30

Я годувала хлопчика,а Пенсі паралельно розмовляла зі мною.
Пенсі:Чому він не хоче їсти з моїх рук?
Я:Не знаю,можливо тому що ти йому не повірила.
Пенсі:Не знаю. Ти була б хорошою мамою. Не плануєш завести дітей?
Я:Вагітна в 16? Ні,дякую.
Пенсі:Через тиждень тобі 17.
Я:Мінімум у 21.
Пенсі:Чому саме 21?
Я:Не знаю.
Пегсі:Чого він сюди прибув? Що такого могло статися?
Ендрю:Ти сама мене сюди відправила.
Пенсі:Що? З цього місця по детальніше.
Малюк мовчав у відповідь.
Пенсі2.0:Він нічого не скаже,ще малий.
Я:Якого біса?
Пенсі 2.0 підбігла до мене:Як я скучала.
Пенсі:Можливо хтось мені щось пояснить?
Пенсі2.0:Якщо коротко,то Пейдж - ти здохнула і нам потрібно тебе врятувати.
Я:Воскресити?
Пенсі2.0:Ага. Малого я відправила до вас,щоб він тебе оберіг і щоб знати,що якщо щось зміниться на краще,то він з'явиться. А,і теперішня я -  купуй нову мітлу,навіть не передумуй.Так ти не вивехнеш ногу і Маркус носитиме тебе на руках,ти пропускатимеш із ним заняття і так ви одружитесь,хоча випадків,які допоможуть вам бути разом  буде багато. Звичайно,якщо Пейдж постарається. Коротше так у вас з'явиться Ендрю.
Пенсі:У вас,в сенсі в нас... Все так і сталося?
Пенсі2.0:Ага. Я летіла по нову мітлу дуже швидко,тому мене херакнули паличкою,але не про це. Краще просто подурачтесь,аніж здохнути.А мені пора зникати.
Пенсі:Але якщо я зроблю щось не так,то події підуть також не так?
Пенсі2.0:Ага,але роби,як знаєш, можливо все буде краще. І Пейдж, будь обережна із сама знаєш ким. Прислухайся до кулона,тобі слід частіше це робити.
Я ні слова не встигла сказати,як вона зникла.
Я:І що це було?
Пенсі:Я,тільки з майбутнього.
Я:Гаразд,нехай. Я маю про це забути, бо з розуму зійду. Аааааа!!! Чорта з два! Мені треба терміново поговорити з Драко,а ти посидь із своїм сином.
Перевтілюсь спершу у тебе,мені так буде легше. Дай свою волосину,я піду зілля захаламаню.
Пенсі:Але там купа інгредієнтів,яких у нас немає.
Я:У нас є магія,зараз начаклуємо.
***
Через 30 хвилин зілля було готове,я випила його та стала копією Пенсі.
Я:Все,папая погнала.
Я телепортувалась в парк,який знаходився приблизно 500 метрів від його будинку. Тут переді мною з'явився Волан-де-Морт.
Володька:Це вона! Та,кого ми шукаємо. Вбийте її!
Я:Чорт! - Я телепортувалась - таким чином уникаючи Авади Кедаври.
Володька:Від мене не втечеш.
Я телепортувалась йому за спину та приклала паличку до голови
Я:Я б не радила ворушитись,бо розплавлю мізки.
Володька:Не хочеш до нас в Пожерателі?
Я:Швидко ви перевзуваєтесь.
Володька:Слухай,якщо хочеш проблеми - ти їх получиш. - Він махнув рукою та Белатриса прокричала:
Белатриса:Круціо! - Та всі зникли.
Я відлетілп на купу метрів та впала животом на каміння,руку поцарапала тако.
На вулиці з'явився Драко.
Драко:Пенсі?
Я:Це я - Пейдж.Через кілька хвилин дія зілля припиниться.
Драко:Доведи!
Я:Як саме?
Драко:Поцілуй мене.
Я:А ти не офігів цілуватись так часто?
Драко:Неа. Я дам запитання,а ти - відповідь.
Я:Ну гаразд.
Драко:Скільки у мене сантиметрів?
Я:18. - Без затримки сказала я.
Драко:Взагалі 18,2але гаразд.
Тут я знову стала собою.
Драко:Що з рукою?
Я:Довга історія.
Драко:А на футболці пляма... Пейдж, підверни її.
Я:Та я... Соком обляпалась.
Драко:Ти не виходиш з домув брудному.
Я:Ти мене не знаєш!
Драко:Та ну. І не кричи,живіт болітиме - Він підняв футболку,там була рана.
Драко:Чорт. Але я був готовий це побачити...
Я:Ой.
Драко:''Ой''? Як це трапилось?
Я:Ну... Довга історія,взагалі трапилось багато чого.
Драко:Так,ми йдемо в дім,а там поговоримо. Зможеш самостійно піднятись на ноги?
Я:Звичайно.
Я спробувала встати,але тільки впала.
Драко:Ясно - Він взяв мене на руки та поніс до будинку.
Я:Драко,я сама дійду,не потрібно.
Драко:Бачив я вже,мені достатньо.
***
Двері в Малфой Менорі відчинились. Тути зайшов Драко зі мною на руках.
Нарциса:О Боже мій,що трапилось?
Драко:Сам не знаю.
Нарциса:Постав її на диван,а я спробую із цим щось зробити.
Драко відніс мене в гостинну та поклав на диван.
Нарциса:Зніми футболку,я погляну.
Я:Та ні,не треба.
Нарциса:Пейдж!
І я слухняно зняла із себе футболку.
Нарциса:Рана досить глибока. На животі я зможу загоїти завдяки магії, а от на руці - слід зашивати, кровотеча припинилась - це добра. Кістки виднувато... Я не шитиму, таке не вмію.
Я:Я зашию,вмію.
Нарциса піднесла паличку до рани і щось прошепотіла - за мить не було ані рани,ані крові.
Я:Дякую місіс Малфой.
Нарциса:Прошу,дівчинко моя,будь обережною, тобі ще заміж за мого сина йти і внуків мені народжувати.
Драко:Мам!
Нарциса:Я пішла,ми маємо через годину вилітати,піду доскладаю речі.
В кімнаті були тільки я і блондин
Драко:Вмієш шити?
Я:Ага. Візьми голку,запхай в спирт, всередину,в вушко голки ''пропхай'' нитки для тимчасових швів і дай мені.
Хлопець виконав мої вказівки.
Драко:Я зроблю це сам,ти лівою не зашиєш. - Він взяв вату, змочив її спиртом та обережно торкався рани. Тоді взяв голку з ниткою та почав накладати шви.
Драко:Краще не дивись.
Я відвернула голову.
Він почав ''шити''
Я:Цццц...
Драко:Вибач принцес,я намагаюсь обережно.
Я:Я вже нічого не відчуваю - ніякого болю. - Сказала я це для того,щоб хлопець не хвилювався,а насправді відчувала кожен дотик голки до моєї шкірки,її проходження по тілу та останній вузлик затягнутий блондином.
Драко наклеїв пластир та обмотав руку бинтом.
Драко:Все готово. А тепер розповідай,що трапилося.

(Вибачте за помилки).