Сестричка Поттера

Глава 13. Бал. Частина 2

Дамбл:...Оголошую бал у Хогвартсі,відкритим!!!
Лунали аплодисменти.
Всі стали по парах та почали танцювати основний танець.
Драко:Потанцюєте зі мною?
Я:Звичайно.
Драко поставив одну свою руку мені на талію,а іншу руку - приставив до моєї. Блондин постійно намагався опустити одну з них (руку) мені на бедра.
Я:Драко?
Д:Слухаю
Я:Можеш тримати руку на одному місці?
Д:Звичайно.
Він тріснув мене по задниці та поклав туди свою руку.
Я:Драко! Забери руку!
Д:Ти ж сама сказала...
Я:Драко!
Д:Все,все,не злись.
І його рука знову була в мене на талії.
Малфой так високо мене підкинув,що від несподіванки я зупинила час. Це було чисто випадково.
Всі завмерли,а я впала на землю(адже була в польоті).
Чорт! Але я без кулона. Це знову каже,що не тільки кулон має силу,але і я.
Я швидко стала в своє положення, трішки підлетіла,для того щоб хлопнць нічого не помітив,махнула рукою та одразу ж спіймалася за нього. Танець продовжився.
***
Тоді знову грала повільна музика, було зрозуміло,що вона буде,аж до того,поки всі вчителі не підуть.
Тож ми із Драко танцювали.
Д:Ти одягнула мій кулон та перстень, а це означає,що ти все-таки любиш мене,а завжди тільки доказувала протилежне. Якщо що Поттер,я все знаю. Не потрібно ховати від мене почуття,в тебе погано виходить.
Я:Та люблю я тебе.
Д:Правда?
Я:Драко,чого ти як маленький? Звичайно правда.
Д:Тоді доведи?
Я:Ти ж не геометрія,щоб я щось доводила.
Д:Гео...що?
Я:Забудь.
Д:Поцілуй мене. Зараз,при всіх.
Я:Ні!
Д:Чому?
Я:Ми ж домовились. Ніхто не має знати. І я сумніваюсь,що брат погладить мене по голівці. А ти - взагалі в живих не лишишся. Тоді помру і я.
Д:Гараз,але тут він нас не помітить, багато народу.
Я:Дра...
Хлопець знову взявся за своє. Почав цілувати мене, не давши сказати мені ані слова.
Я знала,що слід відсторонитись,але його солодкі уста мене дуже манили... Особливо його запах...
Музика закінчилась і ми одразу ж відсторонились.
Дамбл:Запрошую всіх до столу.
Ми сіли
Д:То що скажеш? Вічно тримати це в секреті від Поттера не вийде.
Я:Гаразд. Я скажу йому.
Д:Мені почулось?
Я:Ні,я піду прямо зараз та скажу їм. Але без тебе.
Д:Я пущу туди Блейза,щоб знати,чи ти і справді сказала йому.
Я:Головне,щоб він не палився. Хай іде із Пенсі.
Д:Добре.
Я:Тоді я пішла,а ти - відправ їх,коли я стану перед тобою.
Д:Що?
Я:А так,забула сказати... Я вмію бути в обох місцях одночасно.
Я побігла до Гаррі,Джинні,Рона та Герміони.
Я:Привіт.
Гаррік:Привіт. Гарно виглядаєш. Жаль що ти моя сестра.
Джинні:Гаррі!
Гаррік:Мовчу.
Я:У мене до вас всіх серйозна розмова, так що краще сядьте.
Ми сіли в куток,де нас не почують.
Я:У мене є хлопець.
Герм:Чудово.
Джинні:Хто він?
Гаррік:Що? Які хлопці? Тобі не можна - ти занадто мала. Правда Рон?
Я роздвоїлась,та на секунлу з'явилась перед Драко. Блейз і Пенсі стали неподалік. А друга я - зникла.
Рон:Ага.
Я:Але у вас всіх є половинка,а я - того ж віку,що й ти.
Герм:Гаррі,вона така ж як і ти. Тож вислухаємо її.
Джинні:То хто він?
Я:Давайте так. Я кажу вам його основні ознаки і змиваюсь звідси.
Рон:Тут щось не добре.
Гаррік:Гаразд.
Я:Це слизеринець,блондин із сіро-блакитними очима.
Рон:Малфой?
Я:Молодець.
Я почала швидким ходом іти від них
Гаррік:Ні,ні ні! Вернись,поговоримо.
Я:Якщо поговоримо... Гаразд.
Гаррік:Чому саме він?
Я:О,ну тут все просто:я - люблю його, він - любить мене.
Гаррік:Я йому голову відірву.
Я:Гаррі,ні!
Гаррі:Іду поговорю із ним.
Я:Ні,Будь ласка!
Гаррі я побачила біля Малфоя. Вони направились до виходу.
Я вирішила побігти за ними.
Рон:Ні. Не можна.
Я:Він мій хлопець.
Джинні:Вибач,але ми тебе не відпустимо.
Я зникла - телепортувалась.
Я вирішила йти непомітно.
Вони пішли у один із коридорів,саме в той,в який ніхто не ходить,а точніше це була кімната.
Гаррі:Я не дозволю тобі зустрічатись із моєю сестрою.
Драко:Пізно ми вже зустрічаємось. Послухай,ми...
Гаррі:Не хочу нічого слухати. Семптум семпра. І хлопець впав,увесь стікаючи кров'ю,а Гаррі повернувся назад.
Я швидко підбігла до Драко.
Я:Дракош... Я ж казала,не слід йому казати.
Драко:Вн мав знати. Рано чи пізно він усе зрозуміє.
Хлопець різко побілів.
Я:Ні,ні,ні!Не зараз. Я не вмію сцілювати... Я пілу по професора Снейпа. Я швидко,тримайся.
Я телепортувалась в зал,де були танці.
Я:Професоре Снейп,Драко помирає.
П.С.:Що? Де він? Веди мене до нього.
Я:Надто довго. Дайте мені свою руку.
П.С.:Що?
Я:Швидко,не гайте часу.
Я спіймала професора за руку та телепортувала до Драко.
П.С.:Як ти це зробила?
Я:Немає часу пояснювати.Допоможіть йому.
П.С. нахилився над блондином сказав якесь закляття та кров почала назад ''потрапляти'' до тіла хлопця. Рани загоюватись,а на обличчі з'явився легкий рум'янець.
П.С.:Тепер із ним все добре. Ран,як і не було,але... Що це було? Хто наклав це закляття? І як ти перенесла нас сюди?
Я:Давайте не зараз... Запитайте у професора Трелоні. Вона все вам пояснить.
Професор пішов геть,а я допомогла Драко підвестись.
Я:У вас і так стосунки із Гаррі не з найкращих, ще й тепер це... Я думала він зрозуміє. Вибач
Д:Він просто не хотів розуміти. А ти - не вибачайся,ти невинна
Я:Ходімо,побудеш із Кребом та Гойлом, а я поговорю із Гаррі.
***
Я:Гаррі. Мусимо поговорити.
Гаррік:Про твого хлопця.
Я:Ходімо,сам все дізнаєшся.
Ми пішли на гору вежі.
Я:Знаєш... Я думала ти зрозумієш мене. Я думала ти знаєш,що таке справжнє кохання. Я знала,що так буде,але довірилась тобі. Надіялась,а ти... Ледь не вбив його.
Гаррік:...
Я:Подумай... І доти поки ти не перепросиш у нього - навіть не наближайся до нас. Я не хочу більше з тобою говорити. Противно думати ,що мій брат - чудовисько.
Гаррі мовчав.
А я телепортувалась до блондинчика.
Я:Ти як?
Д:Як новенький.
Я:Хлопці,можете йти.
Креб і Гойл пішли до своїх дівчат.
Я:Я поговорила з ним,але давай не псуватимемо цим свій настрій.
***
00:10
Вчителів у залі більше не було. Почала грати досить гарна музика, тому ми із Драко увесь час танцювали.
Гаррі кожного разу дивився на нас зкоса,але не підходив.
***
03:00
Веселощі закінчились. Всі по розходились по своїх кімнатах.
Ми із Драко вже лежали на своїх ліжках.
Я:Ти як?
Д:Усе добре,але якби із тобою під мною було б краще. Ти чого? Виглядаєш не надто добре. Це все через Гаррі?
Я:Мг... Я надіялась він зрозуміє.
Д:Ну ти чого. Не забивай цим свою голову. Лягай поряд.
Я:Гаразд. Ось,візьми цей перстень(я начаклувала його,поки йшла в кімнату). Він захищатиме тебе від всіх заклинань та небезпек. Не знімай його,поки я не дозволю.
Д:Гаразд шлюшко.
Я:Все,а тепер спати Дракош.