На крилах трагедій

Part 10

Алекса везуть до машини швидкої допомоги.
Софія заливається сльозами.
Її вбивала думка що вона могла бути на його місці, якщо б не Алекс.
І також вона розуміла що сталося це через неї.
Здається вона ніколи собі цього не пробачить.
– Хто поїде з потерпілим?- спитав лікар.
– Я поїду- не вагаючись сказала Софія.
– Ти не можеш поїхати просто зараз, ти маєш залишитися.- сказала Кароліна, притримувала дівчину за плече.
– Мені начхати на цей бізнес, якщо вибирати між ним і коханою людиною.– сказала дівчина.
– Софія залишися.- ледь промовив Алекс.
– Я поїду з ним а ти залишайся тут.
Завтра провідаєш його, він ж не помирає врешті решт.-сказав Арест.
– Заради своєї тітки, ти маєш залишитися тут.- сказала Кароліна.
– Тітку вже не повернути, я поїду.
Софія залізла в машину і вже збирались їхати.
Алекс взяв дівчину за руку і сказав.
– Заради мене залишись, зі мною все буде добре, я ще не зробив тобі пропозицію, тому помирати не збираюся.
– Обіцяєш?- промовила дівчина.
– Обіцяю!– сказав Алекс.
Дівчина витерла сльози і повернулась назад.
Коли дівчина повернулась, в залі всі продовжували танцювати і веселитись, наче нічого й не сталося.
Дівчино це страшенно бісило.
Софія стояла та розмовляла з гостями, до неї підійшов Джош.
– Може шампанського, для розвіяння поганих думок саме те.- сказав він.
– Не відмовлюсь- сказала Софія.
– От і чудово.
Ви з хлопцем стояли пили шампанське, розмовляли сміялись.
Пізніше Джош відійшов.
Софія вийшла на балкон, ніяк мабуть не могла відійти від ситуації, через це страшно розболілась голова.
На балконі стало трішки краще, а то в приміщенні було дуже душно.
Софія стояли припершись на балкон, різко вдихаючи та видихаючи повітря. Голова пішла обертом.
Все в тумані.
Дівчина побачила перед собою Джоша. В очах ніби почало двоїтися.
– Що ти з нею зробив?
В наступну секунду дівчина знепритомніла.
Софія встала, від різкого запаху.
Запах лікарні.
Відкривши очі, дівчина побачила біля себе Ареста та Кароліну.
– Що сталося?- спитала Софія.
– Що сталося? Сталося те що за один вечір ти встигла знайти собі ворогів.– сказала Кароліна.
– Не зрозуміла?
– В твої крові знайшли, якийсь порошок, назву я забув, но саме ним тебе отруїли.– сказав Арест.
Дівчина згадала що Джош вчора пригощав її шампанським.
– Що я йому зробила?- подумала дівчина.
– Алекс тоже тут, що з ним?
– Добре, навіть чуть не з тонну люстра не може його прибити, зараз він спить.– сказав Арест.
– Тонна? Не перебільшуй- сказала Кароліна.
– Так нам потрібно йти, відпочивай крихітко- продовжили Кароліна.
Софія заснула та її пробудив знайомий голос.
– Джош що ти тут робиш?- сказала дівчина.
– Прийшов провідати тебе, переконатись що все добре.
– Ти мене отруїв, що я тобі зробила?
– Я? З чого ти взяла, нащо мені тебе труїти?
– Я те саме хочу тебе спитати.
– В мене навіть й близько такої думки не було.
– Так, вибач багато чого сталося, вибач.– винувато сказала дівчина.
– Можу чимось допомогти?
– Так принеси мені соку, страшно хочу пити.
– Бажання принцеси закон.
Сказав Джош і відправився за соком.
Через п'ять хвилин він повернувся.
– Де сік?- спитала дівчина.
– Сік!? Який сік? А сік, так зараз.
Хлопець розвернувся і вийшов.
Софію здивувала його поведінка.
Через хвилину хлопець зайшов.
– Ось сік як ти і просила.
– Нарешті.
Софія піднялась щоб випити сік.
В кімнату зайшов хлопець зі склянкою соку в руках.
Дівчина промовила:
– Джош? Стоп Вас двоє?