Пройшло чотири місяці з подій.
Софія спокійно без пригод ходила в коледж. Добре вчилась.
Багато часу проводила з Алексом.
Часто зідзвонювалася з Арестом.
Нові однокласники також вели себе спокійно.
31 січня, Софія сидить з Алексом в поїзді. Вони їдуть на Україну до Ареста.
Свої зимові канікули Софія вирішила провести там разом із Алексом і Арестом.
Вони стоять на вокзалі чекають на Ареста.
– Я тут.- крикнув хлопець.
– Арест!– Софія кинулись в обійми до хлопця.
– Привіт- сказав Алекс привітавшись з хлопцем.
– Я замовив нам таксі, і зняв номери в готелі.-сказав Арест.
– Готелі? Ми не їдемо до тебе до дому?– спитала Софія.
– Еммм, ні, є деяка проблема, та це ніяк не стосується нашого відпочинку.
В готелі ми проведемо час ще краще.-сказав Арест.
Друзі приїхали в готель, вони розклали речі і зібралися в кафе.
– Будемо святкувати Новий рік тут, в кафе?– уточнила дівчина.
– Та ну, що за нудьга.- Алекс перебив дівчину.
– Ну я планував піти в клуб, там скучно точно не буде.- сказав Арест
– Може вже краще тут?– перепитала дівчина.
– Сьогодні ми їдемо в клуб, відірвемось по повній.
Сказав Алекс, і приобняв ногу дівчини.
21:15.
Дівчина сидить в номері перед дзеркалом та робить яскравий макіяж.
– Скільки можна чекати, з таким темпом на другий рік з номера виберемось.- жартуючи але з ноткою серйозності сказав Алекс.
– Хаха, треба буде, будеш чекати хоч два роки.– спокійно сказала дівчина, домалювавши губи.
– Нема проблем, тебе готовий чекати хоч цілу вічність.- підігруючи сказав Алекс та підморгнув до дівчини.
– Потрібно не чекати, а робити, ти може й збираєшся ціле життя чекати, а я ні.-сказала дівчина, підморгуючи хлопцеві, відчуваючи перемогу в даному діалозі.
Дівчина піднялась з крісла, хлопець одягнув їй пальто, та елегантно простягнувши їй руку вони вийшли з готелю.
Софія виглядала як завжди чудово.
Пишні локони, гарна коротка сукня, туфлі, дорога сумочка, яскравий макіяж, пальто.
Нічого зайвого.
Коли молода парочка вийшла там їх чекав Арест і таксі.
Музика, шум, гамір, різкий запах алкоголю, танці.
Ви відривались по повній.
Цей вечір не могло зіпсувати ніщо.
Бокал шампанського за ним другий.
Після танці.
Ви танцювали як в останній раз.
ツ
– Води?- спитав Алекс.
– Ааа, так, і пігулку від головної болі, голова тріщить.– відповіла дівчина.
– Коли ми приїхали, як ми взагалі добрались в готель?- продовжила дівчина, тримаючись за голову.
– Коли ми прийшли на дворі було світло, а по моєму година 8 ранку.- сказав Алекс.
– Ти жартуєш, боюсь спитати яка зараз година?
– Хороша закономірність, восьма вечора.
– Капець.
А де Арест?– продовжила дівчина.
– Валяється у себе в кімнаті, він випив не менше за нас.- сказав Алекс.
Будеш щось їсти- продовжив хлопець.
– Ммм, ні, мені щось не добре, мабуть я ще трішки посплю.
Ранок 3 січня, ви з хлопцями сидите в кафе і снідаєте.
– Ми ще планувала потусити після нового року- сказав Арест.
– Мг, думаю я вже нагулялась на 3 роки вперед- сказала дівчина.
– Ну то які плани на сьогодні?-спитав Арест.
– Не планую сьогодні нікуди їхати-уточнила Софія.
– Так в цьому готелі є також багато чого цікавого, і не потрібно нікуди їхати.- сказав Арест.
– Наприклад?– перепитала дівчина.
– Так пішли спитаємо в адміністратора хай порадить нам щось цікаве.-сказав Алекс.
Ви направилась на рецепшн.
– Доброго дня, не підкажете нам щось цікаве, чим можна зайнятись у вашому готелі.- люб'язно спитав Алекс.
– Доброго дня, наш готель придставляє вам:гарячий чан на вулиці, сауну, сольову кімнату, басейн, також ви можете відправитись на лижі.
– Мабуть ми відвідаємо сауну- сказала дівчина глянувши на хлопців.
Ті не заперечили.
Адміністратор хотів провести вас до сауни.
Та хтось наглий увірвався перед вашим носом і зачинив за собою сауну, не впустивши вас.
– Що за наглість?– спитала Софія.
Адміністратор почала стукати в двері, та той не збирався їх відчиняти.
– Вибачте за тимчасові незручності, можете відвідати зараз чан або басейн, а пізніше коли ви підійдете, я обіцяю що ви відвідаєте сауну.
– Ммм, люкс, ну то шо йдем поплаваєм, красуне.- сказав Алекс.
Ви втрьох направились до басейну.
Через 15 хвилин.
– Набридло плавати, хочу відпочити в сауні.- сказала Софія.
– Пішли спитаємо в цієї дівчини чи сауна вільна, думаю цього наглого чоловіка вигнали звідтам.
Коли ви прийшли, адміністратора не було,
ви побачили відкриті двері в сауні.
– Пішли поки хтось не зайняв її знову- сказав Алекс.
Ви взяли рушники зі столика адміністратора та пішли в сауну.
– Ааааааа, допоможіть.- закричала Софія, коли побачила мертвого чоловіка в сауні.
ВИ ЧИТАЄТЕ
На крилах трагедій
Historical FictionВони ж хотіли просто жити як щасливі люди. Кохати один одного,жити для себе. Все могло бути швидше. Та як тільки проблеми вирішувались, приходили інші. Життя влаштувало їм несправедливий кінець.