6 глава

24 5 0
                                    

Через деякий час Микола зібрав свої речі,попрощався з компанією людей та пішов.Брюнету стало цікаво куди так квапився рудий,але він зовсім забув,що зараз у нього ділова зустріч та різно піднявся.
-У вас все добре?-спитав брюнет навпроти.
-А так,вибачте,трохи ноги затекли-трохи присоромившись Ігор сів на місце та продовжив слухати цю нудну річ про роботу.

Як же було образливо те що він міг дивитися за своїм коханням,але не міг доторкнутися.Брюнет знову хотів зустріти його,але не знав як це зробити випадково,а як почати розмову?

Ось минув і тиждень,дні летіли бистро,бо настав час набирати старежів до компанії,Ігор перебирав велику стопку резюме.Його очі поширилися,коли до його рук потрапило резюме Миколи."Що?!",Ігор вдихнув та видихнув і знову заглянув в резюме, так там було написано саме його ім'я "Тихонов Микола".Він навіть не став довго перечитувати його резюме,бо знав що це шанс і його не потрібно проґавити.

Ось почався тиждень з якого він буде бачити тепер часто Миколу.Це великий шанс,щоб з ним зблизитися і навіть його дівчина йому не завадить цього зробити.

Помилка 10-літньої давнини Where stories live. Discover now