Помилка 10-літньої давнини

11 глава

Микола взяв брюнета за руку та повів його до самого дальнього столика.
-Я сюди часто ходив,мені подобався цей заклад своєю атмосферою-різко почав розмову рудий.
-Що замовимо?- Ігор підпер голову рукою та дивився на хлопця навпроти з посмішкою.
-Я би хотів сьогодні випити,але тут немає нічого крім чаю та кави.
-Тоді ходімо до бару,тут поряд повинен десь бути-не почувши відповіді Миколи він схопив його за руку та швидкою ходою вийшов з приміщення.Він сильно стискав своєю холодною рокую його теплу долоню наче хотів зігрітися від його руки.Краєм ока він помітив через декілька будинків підвальний бар,він подивився на хлопця,який стояв за ним та дивився на свої кеди.Трохи посміхнувшись він повів його до бару,який запримітив.

Зайшовши до приміщення брюнету в ніс вдарив насичений запах алкоголю та цигарок,тут було чимало людей.Уже був майже вечір тому всі сходилися до приміщення,щоб трохи відпочити перед робочими днями,які на них чекають.Брюнет побачив вільний столик в кутку та повів за собою свого друга.
-Сідай,а я схожу за випивкою.Що тобі взяти?
-Візьми щось на свій смак-рудий посміхнувся та почав розглядати приміщення і людей,які в ньому знаходилися.Гучна музика била по вухах,прожектора крутилися та сліпили в очі,але люди на це не звертали,їм подобається ця атмосфера.Вони насолоджуються нею.

Через деякий час Ігор повернувся з двома коктейлями в руках.
-Почнемо з простого,тут невеликий вміст алкоголю-він поставив напої на стіл та сів поряд з Миколою-ти вже пробував пити?
-Так,в університеті,але це закінчилося не дуже добре.Після цього я вже не пив-рудий взяв свій напій та трохи відпив його-а ти вмієш пити?
-Угу,у мене міцний організм,тому я не схильний оп'яніти від алкоголю-відпивши коктейлю брюнет відкинув голову назад.