Помилка 10-літньої давнини

10 глава

Так минув уже і місяць Ігор почав близько спілкуватися з Миколою.І більш за все він не пам'ятав,що сталося в старшій школі між ними.

Сьогодні він знову піде на "побачення" з Миколою.Рудий уже працював місяць в його компанії,але таке відчуття наче вони працюють разом уже більше 10 років.На подив Микола був не відсторонений від нього,як в шкільні часи.Звичайно він же забув ту велику помилку,яку зробив Ігор.

-Привіт!-Микола широко посміхнувся побачивши Ігоря.
-Привіт-привіт,довго чекав на мене?-брюнет трохи обійняв рудого та оглянувся навкруги.На вулиці уже була осінь,по парку ходили парочки,які ніяк не могли відлипнути один від одного.Ігорю було трохи завідно,бо він теж хотів ходити за руки з Миколою та цілуватися у всіх на очах.
-Ні,я сам лише прийшов сюди кілька хвилин тому-Микола знову посміхнувся та гляв брюнету в очі.
-Тоді ходімо кудись,на вулиці трохи прохолодно для прогулянок-хлопець взяв рудого за руку та повів його до найближчого кафе.

У кафе було багато книжкових полиць,поодиноких столиків із пуфиками та низелькими столиками.Стіни прикрашали світильники та чорно-білі картини.Барна стійка стояла в правому кутку,а поряд з нею була велика шафа з чаєм та кавою.Це був всім відомий "Хармс",Микола зразу його впізнав.Він часто сюди приходив з однокрупниками,щоб робити спільні роботи.