Помилка 10-літньої давнини

12 глава

Через деякий час Ігор пішов за ще однією порцією випивки,потім знову і знову. З кожним разом він брав більш кріпкіші алкогольні напої.

-А...ік знаєш алкогол приколна ік...штутка-випивши 10 стаканів того що приносив Ігор Микола оп'янів.Він посміхався та дивився на брюнета поряд-давай ік ще по стака-ік-нчику....пропустимо-рудий провів рукою по волоссю Ігора.
-З тебе досить,ти уже достатньо випив-брюнет посміхнувся та прибрав руку Миколи.
-Чому це?Я тверезий!-рудий нахмурив брови із-за чого Ігор почав сміятися-Чому ти ік з мене смієшся?-Микола почав ще більше злитися.
-Вибач,але ти такий милий,коли вип'єш-ледь не плачучу говорив брюнет,він обійняв його однією рукою за шию та дістав телефон-Я повинен це зняти,пхп.
-Хей!-Микола відштовхнув Ігора та заліз йому на коліна.Брюнет різко змінився в обличчі та почервонів.
-Микола,ходімо краще вже,ти багато випив сьогодні-Ігор намагався "відклеїти' від себе хлопця,але той уже відключився обіймаючи його."Блять!" Ігор лаївся в думках та намагався встати не впустивши Миколу.

Вийшовши на вулицю Ігор підтримував Миколу,щоб той не впав.Він посадив його на пасажирське крісло та сів за руль.Брюнет уже кілька разів був удома в рудого,тому знав куди їхати.

Під'їхавши до жилої будівлі,де проживав його друг,він кілька разів сфотографував його сплячим та взявши на руки поніс його до квартири.