- Чи ти не бачиш,що я жалію,що сталося тоді....- він опустив погляд на підлогу та відпустив руку друга.Брюнет нічого не говорив.Він обійняв Миколу та поцілував його.Рудий навіть не намагався протистояти його напору.Брюнет спустив свої руки на талію друга та прижав його до себе.
- Ти мені подобаєшся-почервонівши сказав Микола.Ігор знову поцілував рудого та спустив свої руки трохи нижче.Микола обвів руки навколо шиї брюнета та став більш напористим.Він зняв з рудого куртку та заліз під його кофту.Рудий томно простонав та почав хіхікати.Ігор визирнув з під кофти та запитально глянув на Миколу.
-ПХАХПХАХ,вибач,але мені лоскотно-коли їхні погляди зустрілися рудий відвів погляд та ще більше почервонів.Це веселило брюнета.Він знову його поцілував та повів до спальні.Микола трохи нервуючи сів на ліжко,а Ігор сівши на корточки біля ліжка знову його поцілував.
-Мг,це вперше у тебе з хлопцем?-спитавши Микола опустив погляд на свої пальці,які він нервово перебирав.
-Да,так як ти був моїм першим і теперішнім коханням,то я ненаважувався покохати когось іншого.-говорив та паралельно знімав з себе верхній одяг боюнет.Він зняв з Миколи кофту та штани залишивши його в одній білизні та носках.Брюнет довго розглядав тіло "друга",його яскрава шкіра та худощяве тіло його приваблювала.Він провів рукою від паха до ключиць від чого рудий трохи здригнувся та відкинув голову назад.Ігор почав засипати Миколину шию поцілунками та залишати невеликі сліди.Він поступово спускався вниз,дійшовши до паховою зони рудого...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Помилка 10-літньої давнини
Fanfiction10 років тому головний герой - Хвіст Ігор допустився помилки,коли закохався в свого найкращого друга в шкільні часи.Тому життя вирішило знову їх звести,а може це було і не воно....