Відродження кінозірки

Розділ 22: Сонцезахисний крем

Після цього годинник повернувся на зап'ястя Бай Лана.

Чов Цянь був дуже незадоволений «зникненням» Бай Лана. Коли на його запитання дали лише кілька поверхневих відповідей, це викликало у нього велике невдоволення. Тому він похмуро сказав, що Бай Лан, абсолютно точно, потребує такого ж покарання, як і, Чов Сяо Хай, коли втік.

Таким чином, коли залишився ще один тиждень канікул, Чов Цянь наказав Бай Лану зібрати валізу і того ж дня піти з ними.

Бай Лан послухався і зібрав простий рюкзак. Йдучи, він схопив телефон і не міг не запитати:

— Куди ми йдемо?

Чов Цянь холодно глянув на телефон Бай Лана.

— О, ти все ще знаєш, як користуватися своїм телефоном? Шкода, тому що ми йдемо туди, де ти не зможеш знайти жодної мережі.

— ... – Бай Лан втратив дар мови. Він образився? — Через п'ять днів після Нового року сестра Фан, ймовірно, зв'яжеться зі мною.

— Для чого тобі помічник? Якщо вона не знайде тебе, вона знайде Ер-Хона. – Цьов Цянь підняв велику сумку, яка була багажем Цьов Сяо Хая. — Ходімо.

Цьов Сяо Хай почав щасливо підстрибувати. Він підбіг, щоб схопити Бай Лана за руку.

— А-Баю, ходімо! Цього разу ми можемо разом пограти!

Бай Лан глянув на Чов Цяня, який йшов попереду, а потім тихо прошептав:

— Ти знаєш, куди ми йдемо?

Чов Сяо Хай усміхнувся.

— Не маю уявлення.

...

Ця дитина справді змушувала хвилюватися.

***

Без будь-яких подальших обговорень машина поїхала до задньої гори, а потім одразу повернула до шосе. Потім було близько тридцяти або сорока хвилин їзди на автомобілі, під час якої Чов Сяо Хай не переставав говорити – переважно про човен, який вони взяли, коли повернулися до Сіньдао з татом, і про те, який він великий і красивий. Бай Лан, звичайно, грав роль співрозмовника. За вікном він бачив лише шосе. Коли він прийшов до тями, вони вже були біля входу в міжнародний аеропорт міста А.

— ... – Бай Лана і Чов Сяо Хая вигнали з машини. Бай Лан трохи шоковано поправив сонцезахисні окуляри. — Я не взяв з собою паспорт.