Відродження кінозірки

Розділ 37: Мені шкода

Тієї ночі було двоє людей, яких таємно доставили до університетської лікарні.

Бай Лан не викликав швидку допомогу, тож натомість його, наче якогось злочинця, особисто привіз Чов Цянь.

Оскільки автомобілем керував Хон Хон, Чов Цянь просидів увесь шлях у тіні із похмурим обличчям. Він міцно тримав у своїх обіймах Чов Сяо Хая і не дозволяв йому пересісти до Бай Лана.

Після того, як вони виїхали з маєтку родини Жон, чоловік жодного разу не подивився на Бай Лана. Тож природно, за всю поїздку вони так і не обмовилися навіть парою фраз.

Увесь час у Чов Цяня було важке дихання, а його рухи були дратівливими. Було зрозуміло, що він пригнічує в собі вибух гніву.

Чов Сяо Хай нічого не розумів. Він щойно покинув червоноокого А-Дзаня, який плакав через те, що його дідусь захворів. Коли він обернувся, його зустрів страхітливий вираз обличчя тата.

Чов Сяо Хай застиг. Це обличчя було навіть страшніше, ніж коли він втік з дому. Його інстинкт самозбереження змушував його тікати до Бай Лана у пошуках комфорту. Однак цього разу Чов Цянь жорстоко перекрив йому шлях. Чов Сяо Хай був надзвичайно розгублений. Малюк кілька разів хотів підсунутися ближче до Бай Лана, але Чов Цянь зупиняв його, тож, врешті-решт, він був змушений спертися на плече Чов Цяня, таємно кидаючи жалісні погляди на Бай Лана.

Після того, як вони сіли у машину, всередині увесь час панувала задушлива і важка атмосфера, тож це змусило Чов Сяо Хая, який не міг отримати допомоги після своїх поглядів, жалісно, як кошеня, покликати:

— А-Бай...

Бай Лан кинув на нього погляд, повний вибачень. Однак він не очікував, що в цей момент Чов Цянь люто вдарить спинку сидіння перед собою.

Бум! Почувся різкий шум.

Після цього у машині почувся голосний звук тріснувшого пластику.

На щастя, сидіння, яке стукнув Чов Цянь, було порожнім пасажирським сидінням поруч із Хон Хоном і тому він не завадив його водінню. Однак цього було достатньо, щоб налякати Чов Сяо Хая. Він одразу замовк і навіть Бай Лан трохи похитнувся.

Чов Цянь відчув переляк Бая Лана. Чоловік зустрівся з його приголомшеними очима, але наступної миті Чов Цянь відвернувся від нього з кам'яним виразом обличчя. Автомобіль їхав прямо до міської лікарні перед тим, як зупинитися на парковці. В цей час на них чекав Сяо Лі, який вивів кількох працівників університетської лікарні, задля утаємнення їх приїзду.