Веселі дні🤞

Глава 14. Дві протилежності.

Pov: Автор
Дівчата бігли з такою швидкістю, що зачепившись у камінь врізалися у Адріана, який стояв біла дівчат. Ніхто навіть не встиг зрозуміти, що взагалі сталося, тому вони троє упали у фонтан. І скільки ж там було води. Вони всі були мокрі з голови до ніг. А дівчата навіть почали купатися і ще більше води хлюпати на всіх. Аля була в люті. А Марінет лиш з посмішкою спостерігала за всім.
Аля: ЩО ВИ НАКОЇЛИ!? Ви коли до нас ішли не могли дивитися під ноги?! Ще й Адріан через вас постраждав!
Адріан: Ти за мене не переживай. Я якраз хотів холодний душ прийняти:)
Після його слів усі почали реготати.
Марінет швиденько пішла допомагати постраждалим. Спочатку вона підняла дівчат разом з Алею, а потім подала руку Адріанові. Він взявся за її руку і ніжно посміхався їй, а Марінет потонула у його зелених очах...
Адріан: Дякую.
Вона навіть не помітила, що він уже був на землі.
Марінет: Ееее... Нема за що...
У середині Марінет немов щось зойкнуло. Серце почало швидше битися і очі не могли налюбоватися ним.
Марінет: Ти не забився?
Адріан: Ні, не переживай...
Після його слів їй стало легше. Вона підійшла до Алі і її сестричок.
Марінет: А ви дві бешкетниці, не забилися?
Марінет своїм пальчиком торкнулася їхніх носиків і посміхаючись чекала відповіді.
Дівчатка: З нами все добре)
Але не всім було так весело як нашим героям. До них ішов дуже розлючений фотограф.
Фотограф: Адріан? Я ж тебе попросив піти погуляти? Ааа! Я ще мав стільки фотографій зробити!
Адріан: Вибачте(
Фотограф: Твій батько буде дуже злий, що фотографії не всі будуть.
До фотографа зателефонував телефон.
Фотограф: О-о-о! Уже і пан Агрест дзвонить.
Адріан: О ні!... Лиш не це!

Телефона розмова

-Алло
-Алло
-Ви вже закінчили з фото?
-Ми не змогли закінчити...
-Чому?
-Вашого сина я відпустив погуляти і...
-Що і?
-І ваш син упав у фонтан...
-Що?! Як?
-Я не знаю. Він був коло якихось дівчат, а потім опинився у воді.
-Мені ці фото дуже важливі. Чого ти його відпускав!?
-Вибачте( Просто він стомився...
-Так... Цього разу я тобі пробачаю, але наступного...
-Я вас не підведу.
-Добре... А Адріанові скажи, що сьогодні у нас буде дуже довга виховна розмова. А ще...
-Що?
-Він сьогодні не йде на концерт!
-Який концерт?
-Все до побачення!
-До побачення...

Кінець телефонній розмові

Адріан лиш уважно слухав і все більше засмучувався. Він цей концерт чекав дуже довго. Але ніхто не чув тої телефонної розмови. Адріан хотів щось йому сказати, але Марінет не дала договорити.
Марінет: Адріан! Ми мали з тобою поговорити!
Адріан лиш подивився на стривожену дівчину. Його очі наповнилися сльозами, але він зрадів, що їх ніхто не помітив...
Фотограф: Будете говорити потім! Зараз панові Адріанові не до цього!
До фотографа підійшов його помічник з рушником і чаєм. А весь цей час Аля витирала своєю курточкою дівчат і сварила їх. Адріана закутали в рушник,