Емпати

Глава 4. Рожевий перець

Кай сидів у парку, поруч на лавці валявся стос м'ятих газет. Всі сторінки всіяли фотографії з інтерв'ю Мерфі. Деякі листи були надірвані й зім'яті.

Виглядав він на них жахливо.

Декілька фото великим планом, у тому числі, де Кай у подертих джинсах та футболці, на стегнах криво висить брудна толстовка. Типовий вигляд бунтарського підлітка з фільмів. Волосся неохайно стирчить в усі сторони, чітко видно розбиту губу й синець на обличчі. Фрея на задньому фоні здається взірцем елегантності, її темне волосся майже не відливає тією іржею, що така помітна у брата.

«Старший спадкоємець Мерфі з'явився на прийомі в компрометуючому вигляді» – літери сочилися отрутою з жовтуватого паперу.

На другому фото Кай говорить у мікрофон, хижо подавшись уперед. Погляд холодний, майже батьківський, обличчя самовпевнене. «Гучна заява старшого спадкоємця Мерфі» – заголовок ще більш зухвалий, ніж його міміка. Він настільки звикнув прикидатись перед усіма, що сам не помітив, як добре вжився в роль.

Інші статті майоріли криками про ліки та «ін'єкцію «ЕКВАД». Десятки інтерв'ю з лікарями та воєнними. Ще більше «конфіденційних» заяв від Ніколауса Мерфі. Декілька газет хитромудро натякали на нову хімічну зброю, якою корпорація планує труїти інсайдерів. Інспекція від коментарів утримувалась.

Кай згріб усі газети, і, зім'явши їх у величезну купу, запхав в смітник. Його обличчя знущально стирчало з верхньої смуги, коливаючись на вітру. Він не так часто потрапляв у новини, щоб його впізнавали на вулицях. Особисто його знали найбільш проникливі журналісти та працівники батька. До сьогоднішнього дня Залишається сподіватися, що всі довкола розучилися читати.

Поряд пробіг натовп школярів, навантажених пакетами з підручниками. Сьогодні Кай не став забрідати в глибину парку, потребуючи хоч в чиїйсь присутності та зі сторони вбираючи чужі емоції. Радість. Передчуття. Світлий сум, що закінчується літо, а до школи одночасно хочеться і не хочеться повертатися. Йому ніколи не хотілося.

Завтра. Йому здавалося він готовий, але серце все одно тривожно тьохнуло. У запасному рюкзаку лежало декілька баночок з пігулками, рецепт від лікаря, речі на перший час й блокнот, схоплений в останній момент. Все необхідне для навчання та втечі з дому.