Я приборкала Тирана і втекла | I Tamed a Tyrant and Ran Away

Розділ 3

Сьогодні день народження Шарліз.

Вона спокійно нагріла віск і вилила його на лист, поставила штамп на червоному воску і почала чекати, поки він застигне. Знявши штамп, дівчина побачила гербову печатку своєї сім'ї. Лист був написаний пензлем, пофарбованим у золотий колір.

<Заявка на Королівського Майстра>

Оскільки воно було запечатане, комусь знадобиться ніж для паперу, щоб його розкрити. Шарліз ухвалила рішення, нині не час для листа, вона вирішила зберегти його у своїй кишені.

- Моє життя, твоє.

Вона глянула на портрет Великої Герцогині і поклала хризантему на стіл. Біле листя впало на підлогу.

— Я тут, щоб повідомити вас...

Ніхто із сім'ї не прийшов, щоб відсвяткувати день народження Шарліз. Також не було й вітальних листів, дівчина не була розчарована, оскільки вона цього не хотіла, леді думала лише про Велику Герцогиню, на самоті.

— Може, та дорога, яку я обрала, і є та, що веде в безодню чудовиська?

Той, хто спостерігає за безоднею чудовиська, знає що з таким же успіхом чудовисько може спостерігати прірву всередині вас. Дорога, яку вона вибрала для помсти, була дорогою руйнування, а також корупції та варварства, де не було видно ні поваги, ні моральності.

Вона здавалася надто красивою, щоб бути людиною, яка стане монстром.

— Хоч моє життя і твоє, я послідую за тобою лише після того, як у мене все вийде, цього разу.

Говорять, що Шарліз найбільше нагадувала Велику Герцогиню. Її темно-сині очі відбивали яскраве світло ламп, вона та, хто мріє, красива та сильна. Ось ким була Шарліз. Дівчина була надзвичайно непохитна. Вона відступила на крок і захоплювалася собою, заплющивши очі. Це було захоплення її людським тілом, дівчина більше не буде ненормальною безсмертною істотою.

— Я і є та сама красуня!

Поки лицар охороняв кімнату, він глянув на її обличчя і глянув на неї. Він бачив спокійно заплющені очі. Леді здавалася скромною, як свята. Її руки були складені разом, і вона читала молитву за благословення, довге волосся було схоже на сон, а біла шкіра, здавалася, таємничо прозорою. Вона була як янгол. Але ніхто не очікував, що зараз Шарліз думає тільки про руйнування імперії.