Еван миттєво обернувся, щоб подивитися на двері церкви. Проти світла стояв чоловік. Його худе тіло ледь помітно сяяло під сонячними променями. Його обличчя все ще було байдужим, а вираз — урочистим. Його очі все ще були зарозумілі, і він не бачив, який він був злий, коли був у провулку того дня.
Місіс Лоуренс підскочила з землі майже як муха. Вона підійшла до герцога зі сльозами на обличчі й сказала, задихнувшись: «Ти теж тут, цей хлопець Джон буде щасливий».
Герцог Вільсон обережно взяв місіс Лоуренс за худу руку і прошепотів: «Джон працював рік, і я дуже задоволений його роботою. Це також доречно прийти і відправити його».
Вираз обличчя місіс Лоуренс можна було вважати майже вдячним. Вона смиренно схилила ноги до герцога: «Я так вдячна вам, мій милостивий пане».
А Арія, яка ще була дуже пристрасна, стояла в кутку, опустивши голову. Схвильований рум'янець на її обличчі ще не згас, але гарні очі були трохи похмурі. Герцог її дуже ненавидів. Вона це дуже добре знала.
Але в цей момент герцог раптом запитав: «Хто щойно виголошував промову?»
Очі всіх були зосереджені на обличчі Ар'ї, але вираз Евана напружився.
— «Так... це я, лорде герцог»,— Ар'я, наче молода дівчина, підійшла до Герцога й відсалютувала.
Герцог Вільсон подивився на Арію, ніби про щось думаючи, він повернув голову, щоб поглянути на доктора Гестер, і прошепотів: «Це ваша дочка?»
Доктор Гестер нервово кивнула.
На обличчі герцога з'явилася посмішка: «Ви її дуже добре навчили, і те, що ви можете сказати таке, доводить, що вона не посередна».
На обличчі доктора Гестера відразу з'явилася посмішка полегшення, і, здавалося, минулого разу Герцог пробачив Арії її нерозсудливість.
«Дякую за ваш комплімент, ваша високоповажність»,— доктор Гестер злегка кивнув.
Герцог Вільсон кивнув і знову перевів очі на Евана, але цього разу він не хотів з ним розмовляти. Його очі спалахнули, і він не зупинявся ні на хвилину, а серце Евана раптом вирвалося. Вплив героїні справді нескінченний. Він щосили намагався не допустити зустрічі цих двох, але не очікував, що будуть сьогоднішні біди.
Еван якийсь час сердито дивився на місіс Лоуренс, але виявив, що бідолашна стара леді, яка втратила свого улюбленого сина, була вражена. Щойно слова герцога вочевидь спростували її думку. Звинувачення Арії, вона не може уявити, герцог явно прийшов, щоб оплакувати Джона, але він допоміг Арії, повії, говорити.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Путівник для Темного Герцога/黑化公爵攻略手册/Guidebook for the Dark Duke
РазноеЕван подорожував до Англії в кінці дев'ятнадцятого століття; вигаданий герцог і місце, якого не існувало, що змусило його усвідомити, що там, де він знаходиться, був вигаданий світ, світ у книзі, і він був самим мерзенним і безсоромним існуванням у...
