❤️‍🩹Покохай мене таким❤️‍🩹 ^^ Закінчений^^

~18~

Наступного дня ..

POV Чімін

Я прокинувся від того , що Джуні цілував мої щічки і з ніжністю обіймав мене за животик .  Повернувшись до нього обличчям, я посміхнувся і закопався Ладошкою йому у волосся.

-  Доброго ранку, любий, - я цмокнув його в губки, на що він усміхнувся, показуючи свої ямочки.

-   Добре, - він узяв мою долоню і поцілував її внутрішню сторону. - Нічого не болить?

  - Нічого, - я хіхікнув і, заплющивши очі, обійняв його за шию. - Мені так сподобалася ця ніч... Вона була найкращою.

-   Я радий, - альфа поцілував мою шию і виповз із мого кільця рук, одягаючись.- Напевно, Гукі вже прокинувся. 

- Я зараз уже встаю - подивився на Джуна, який був уже одягнений.

- Можеш подати в шафі ... боксери і футболку.  - Я почервонів, а старший на це мило посміхнувся і дістав усе, що треба.

  Він допоміг мені одягтися і ми вийшли з кімнати, озираючись.  Нікого не було .  Зайшовши на кухню, ми побачили Гукі, який сидів з телефоном Джуні та пив молоко.  Я підійшов до нього і поплескав по волоссю.

  - Ой, прівет, батько і Чим-хен, - Гукі одразу обійняв мене за животик. - Як твоя голова?

-  Що з головою?  - Запитав альфи, одягнувши фартух. - У тебе щось болить? 

- Ні, не болить уже голова.Не хвилюйся, - я підморгнув Джуну, а той хитро посміхнувся.

-   Тоді чому ти вчора скиглив і стогнав від болю?  - я широко розплющив очі і з переляком подивився на альфу, який теж був у шоці.  - Батьку, чому ти йому не допоміг?  Пробач, я так втомився, що хлюпнувся і заснув. 

- Ось коли ти заснув, то батько і допоміг, - я слабо посміхнувся, а Джун уже поставив їжу на стіл.

- Яєчня з ковбасою?

-  Так, а що ?  - спитав старший, дивлячись на мене і поїдаючи свій сніданок. - Тобі не подобається?  Я можу приготувати інший.

- Ні, я з'їм, - я тільки відкусив шматочок ковбаси, як я побіг у туалет.

Джун перелякався і, залишивши Гука на кухні, побіг до мене.  Я сидів з унітазом на підлозі і був блідіший за папір.  Альфа впав біля мене, оглядаючи.

-  Чім, що з тобою?  - я закивав йому і знову закотив очі, відсунув його, продовжив обійматися з унітазом.

  Гукі приніс води і стривожено сидів біля мене, а альфа ходив довкола.

-  Не ходи !  Нудить ще більше, - я закотив очі і  притулив долоню до рота.

-  Чорт ... Може до лікаря?  - Джун сів навпроти мене навпочіпки, оглядаючи моє обличчя. - Давай поїдемо.  Гукі, йди збирайся.

-  Ні, Джуні.  Воно пройде.

-  Так, зараз допоможу тобі зібратися.

Джун якось одягнув на мене светр і джинси, а на той час Гукі спустився.  Альфа не переодягався, а просто взяв мене і поніс у машину, саджаючи на заднє сидіння з малюком.  Гукі обійняв мене, тихо нашіптуючи слова підтримки.  Джун гнав на такій великій швидкості, що я вдарив по кріслі.

-  Нудить, зменш швидкість!  До того ж, тут дитина!  - альфа підтиснув губи, але все-таки зменшив швидкість. - Тут більше 100 не можна їздити!

-Добре, - Джун закотив очі, але швидкість не зменшив.

Я пирхнув і обернувся до Гуки, втикаючись носом йому в верхівку і вдихаючи його запах.  Та ось ми приїхали до лікарні і Джун, схопивши мене на руки, з Гукі побіг у будівлю.