❤️‍🩹Покохай мене таким❤️‍🩹 ^^ Закінчений^^

~9~

POV Чімін

- Я переживаю.

-  Не варто, - я підвівся з стільця, але похитався і схопився за голову.  Знову ці чорні кола.

- Все гаразд.

Альфа тільки-но помітив, що я похитнувся, то відразу схопив за руки, щоб я не впав.  Він з тривогою глянув на мене.

-  Ти це називаєш "У порядку"?  - Джун захникав.  Навіщо ти зводиш себе?! 

- Щоб мене покохали, - на очі звернулися сльози. - Я хочу, щоб мій істинний полюбив мене, а не казав, що мені треба схуднути заради наших стосунків.  Мене все дістало ... - Я заплакав і уткнувся обличчям в груди альфа.

  Той просто без слів обійняв і почав гладити спину, заспокоюючи.

POV Намджун

-  Щоб істинний покохав?  Чім тебе полюблять.  Я обіцяю .

-   І навіщо ти це мені обіцяєш від свого ж імені?  - Омега підняв на мене голову. - Дурний. Чи що?! 

Я закотив очі і надув губки.

- Я не дурний, а навпаки-розумний!  Чонгуки може підтвердити.  Я зібрав пазли навіть, але для 3-річних.

-   Хаха, - ось і посмішка, і сміх.  Йому це так йде.-  Добре, ти розумний.

-  Ну так !  - я високо підняв голову і краєм ока помітив Гука, який стояв з моїм телефоном і нас фоткал.  На хвилиночку ми з Чімі стоїмо досі в обіймах, а омежка сміється, як і я.

Альфочка  підбіг до нас і обійняв Чіму  за ногу.

-   Пішли у парк ?  Ні, на пікнік!  - радісно заплескав у долоні альфочка.

- Так що?  Думаю, що ми там гарно повеселимося, а ще й візьмемо дядька Те.  Чім, ти як?  - спитав я, поглядаючи на усміхненого молодшого.

-  Добре !

- Улла!  - Гук забігав навколо нас, як літачок, і полетів у вітальню дивитися мультики.

-  Іноді він буває надто дивним-  зауважив Чім, а я посміявся.

-  Весь у дядька.  Такий же дивний і іноді самому страшно, - ми стояли так з хвилини, але я різко глянув на омегу і підступно посміхнувся. 

Чім хіхікнув і захотів звільнитися від моїх обіймів і втекти, але я тримав його досить міцно.  Я посадив його на стілець.

-  Так зараз будемо разом  їсти мої шедеври - сказав  я, одягаючи фартух, від чого омежка засміявся. 

- Чім-хен, не їж їжу батька!  - крикнув Гук із вітальні, і молодший голосно засміявся.

-  Ось же, - я мило скривився. - Пф, дуже потрібно.

-  Джуне, я мабуть відмовлюся, адже все одно пізно.  Давай просто поп'ємо чаю і спати?

Він позіхнув, а я, швидко підбігши, засунув палець у його рот.  Гучно засміявшись, Чім різко закрив рот і мало не відкусив мій палець, але я встиг його прибрати. 

- У тебе все добре ?  - спитав несміливо, зло шипаючи на мене. - Це не красиво з твоєї сторони, Намджун.

-  Ну, пробач -  я сів навпочіпки поруч із його стільцем, і обійняв за животик. - Я просто хотів тебе розвеселити.  Вибач .

-  По-перше, ти сам себе розсмішив, по-друге, це виглядало дивно. - Чім відвернув голову і почервонів, а я посміхнувся.-  Пробачу тебе якщо ти купиш мені бананове молоко.

-  Хтось сказав бананове молоко?  - На кухню вбіг Гукі, радісно шукаючи той самий напій, на що я посміявся.

-   А де воно?

-  Гукі, ти теж любиш це молоко? 

- Так! 

- Я теж !  - Гук радісно почав хлюпати в долоні, але різко припинив.

-  Де воно ? 

- Завтра, все завтра -  Я посміхнувся.