Кухня Інка о п'ятій ранку радувала тишею і пустотою. Слеш шмигнув у вузьку арку входу, розбавляючи світло-жовтий тон стін просторого приміщення своєю помаранчево-сірою спортивною формою і відразу взявся заглядати по шкафчиках, миттю провів ревізію в напівпорожньому холодильнику і хмикнув задоволено. Там знайшлися яйця, трохи овочів хліб та шоколадне печиво з білим кремом всередині, що викликало щасливу посмішку на обличчі мілкого скелета — солодке він любив.
Слеш трохи подумав, витяг з-за пояса жовту пір'їнку і поставив її у кришталеву вазу, що причаїлась блискучою кулькою на полиці прямо над світлою робочою поверхнею. Замість витягнутої і відкинутої в бік висохлої скрюченої мумією квітки в прозорому склі тепер красувалось вічне золото махового пера, він нахилив голову до плеча, дозволяючи собі на хвилину залипнути на нехитру "екібану".
— Чудово. — муркнув собі під ніс, посміхаючись не то золоту переливів, не то наявності продуктів, що були потрібні для приготування простої вечері. Розбив яйця в глибоку миску і збив виделкою в слабку піну, робити пишний омлет було якось ліньки, хотілося чогось нехитрого і простого. Овочі за хвилину були нарізані дрібними кавалочками, а хліб відправлений у тостер.
— Ти думаєш ти їм не заважаєш? — ні, на кухні було абсолютно порожньо, Слеш ні до кого не звертався з цим питанням, він питав самого себе.
Так… Тихі розмови з собою, схожі більше на діалоги, ніж на роздуми вголос, давно стали звичними що для нього самого, що для Інка, що жив з ним з недавніх пір під одним дахом. Так він міг розібратися в думках, тільки так він заспокоювався і справлявся з емоціями, які після того, як він покинув свою АУ стали ще більш неконтрольованими і раз у раз завдавали все більших незручностей і чого вже там таїти проблем залежному насправді від одного з компанії Зоряних скелету. Він зітхнув.
— Але ж я не тільки беру, а й даю, я корисний… напевно.
Слова тихим шелестом потонули у шипінні розігрітої сковороди, на яку сипонули різнокольоровими кубиками вологі овочі. Кисло-солодкий аромат поплив по кухні.
— Дрім казав, я не забираю в нього багато сил. — продовжив він монолог, прикриваючи незвично відкриті хрясточки білого хребта долонею, згадуючи, куди засунув улюблений помаранчевий легкий шарф… мабуть у пралці... чи під ліжком треба подивитися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Згорай
FantasyА що, як в Зіркових крім Інка, Дріма та Блуберрі з'явиться четвертий член команди? Слеш - вогняний хлопчик. Чи стане втручатися Найтмер? Чи буде стояти осторонь Еррор? А є ще й Свап Дрім, який золотою крилатою тінню стежить за всіма згори та, що там...
