Музика зробила їх друзями

Розділ 2. Новина під час вечері

Тим часом, Вільгельм повернувся з якоїсь надто важливої для королівського двору конференції.  Вони з Сімме після весілля, того року, переїхали у свій власний дім. Де були лише вони вдвох.

Він відкрив вхідні двері будинку і до нього донісся такий приємний запах.

-Сімоне,я вдома -повідомив свого чоловіка той- ти де?

-Привіт,коханий, я на кухні готую нам вечерю.

Вілл залишив свій верхній одяг і попрямував на кухню. З кожним кроком запах їжі посилювався, як і бажання з'їсти те,що приготував Сімон. Він підійшов до кучерявого і обійняв зі спини,обвівши руки навколо талії того. А голову поклав на плече,вдихаючи такий приємний, такий вже рідний запах свого хлопчика.

-Господи,як же я сумував за твоїм запахом-сказав майбутній король Швеції.

-Вілле,тебе не було всього якихось 5 годин.

-То ти не сумував за мною?

-Звісно ж сумував,я сумую за тобою кожну хвилину коли ти не зі мною. Навіть,якщо ти в іншій кімнаті.- обернувшись обличчям до Вілла,він виявився притиснутим до стола на якому той щось готував.

-То що у нас сьогодні на вечерю?-поцікавився блондин,взявши кучерявого під стегна і підсадивши його на стіл розмістився у нього між ногами.

-На вечерю у нас... -почав Сімон та дії Вільгельма не дали йому договорити.

Вілл почав цілувати його в шию спускаючись до ключиць, так повільно,як тільки можливо.

-На...вечерю...у нас...сьогодні..
спагетті..балоньєзе..-з зупинками говорив Сімон,намагаючись відволікатися від Вілле- яке зараз просто напросто згорить,якщо ти це не припиниш це-швидко зістрибнувши з столу, він підбіг до плити і вимкув її.- А і ще салат з овочами.

-Звучить смачно. Допомогти тобі накрити на стіл.- хитро усміхаючись запитав Вілл.

-Так,будь ласка.- ніжно поцілував Вільгельма в губи .

Принц підійшов до камоду з кухонним посудом, взяв дві  білосніжні тарілки і дві виделки. Розклав їх на круглому столі. Кучерявий в свою ж чергу, накладав у велику,глибоку миску вже приготовану страву. Вілл підійшов до нього і взяв посудину з салатом. Вони сіли один навпроти одного і почали вечеряти.

-Слухай,я тут поговорив з менеджером королівського двору і попросив  відмінити всі справи на найближчий місяць.- сказав крон-принц, продовжуючи трапезу.

-Мг -з повним ротом їжу підтримав розмову юнак.

-Мг? Сімон,ти хоча б зрозумів,що відмінив їх для того,щоб поїхати з тобою в тур.- від такої заяви кучерявий,аж закашлявся.

-Ти поїдеш зі мною до Англії?- перепитав він.

-Так- після цих слів Сімон піддірвався з місця, підбіг до чоловіка, обвів руки навколо шиї того і цілував його щоку без перестанку.

Крон-принц намагався не реагувати на це і продовжував їсти. Та скажіть хто ж встоїть перед Сімме. Він поклав свою руку на руки,які обвили шию блондина. І відхилив голову на назад, тим самим поклавши її на плече хлопця, який стояв за ним.

-А все думав,як мені тебе про це спитати,бо мені б було дуже важко провести цілий місяць без тебе.- поскаржився темноволосий юнак,з такою красивою засмаглою шкірою.

Вільгельм зняв його руки з своєї шиї. Піднявся, торкнувся своїми руками обличчя молодого співака. Дивлячись прямо в очі того. Карі очі, очі в які він готовий дивитися вічність. Та в ту мить на тих прекрасних очах з'явилися СЛЬОЗИ??

-Ей,сонечко,ти чого це плачеш?- міцно притискаючи до себе свого хлопчика з ангельський голосом.

-Просто..просто ми з тобою не розлучалися більше ніж на тиждень,з тих найжахливіших зимових канікул в моєму житті. Я не знаю,як би я пережив цей місяць без тебе. -крізь сльози,пояснив принцу Сімон.

-Але ми не розлючимось,я їду з тобою. Я буду с тобою завжди. Куди б ти не поїхав.

-Я знаааю-протягнув він в плече Вілла.

-Їжа вже мабуть охолола-подивися на стіл Вільгельм-може розігріємо її в мікрохвильовці і доїмо на дивані за переглядом якогось фільму.

-Мг-блондин витер сльози на щоках Сімме і взяв його за руку.-До речі, я дописав ту пісню,яку ти так нахабно намагався підслухати.

-Невже?-повернувшись до юнака, запитав той.

-Так

-Тоооо ти заспіваєш її для мене чи як?

-Можливо-Сімон відвів погляд в сторону і почав сміятись.