Смійся, неначе ти божевільний

Червоне волосся і кров багряна

- Вибачте, а де знаходиться двісті п'ятдесят дев'ятий кабінет?

Вже раз п'ятнадцятий Субін ставить це питання, але його або ігнорують, або щось грубо відповідають. Суть така – жодної конкретики. Ось такий прекрасний у хлопця перший день у новій школі.

Батьки не змогли відвести його та допомогти зорієнтуватися, тому йому довелося розбиратися самому, але, на жаль, виходило якось не дуже. До початку уроку ще цілих півгодини, але він уже хотів якнайшвидше знайти свій клас.  Несподівано, блукаючи коридорами величезної школи, Чхве почув якийсь галас і крики. Інтерес узяв гору і він рушив на звуки, сподіваючись, що там, можливо, зустріне того, хто йому допоможе.

Під сходами на другому поверсі скупчилась купа людей. Спочатку Субін не зрозумів, що відбувається, але придивившись, він жахнувся. На підлозі лежав школяр, а решта, скоріше за все його однокласники, підначували хлопця, який активно бив його. Бін злякався. Такої жорстокості він ніде не бачив. У його рідній школі у невеликому селі всі один одного підтримували. А тут...

- Агов! Що ти робиш? - несподівано навіть для себе вліз Чхве, протиснувшись усередину натовпу.

Той, хто бив нещасного хлопця, зупинився і з невдоволеним виглядом подивився на новенького.

- Ти ще хто? - неввічливо виплюнув той, не дуже радіючи тому, що його перервали.

- Хіба так можна? Що він зробив тобі? - сказав Субін, наївно вважаючи, що це подіє.

Але йому лише розсміялися в обличчя.

- Тебе це не стосується. Зрозумів? - неприємний хлопець тицьнув його пальцем у груди.

- Але...

- Народ, шухер! - вигукнув хтось і всі роззяви швидко побігли врозтіч, залишивши свій об'єкт знущань і Субіна наодинці.

Бін обережно наблизився до хлопця, у якого виявилося фарбоване в яскраво-червоний колір волосся, і подав руку, щоб допомогти підвестися. У червоноволого була розбита губа і брова, на обличчі купа ран і синців. Він хапався за живіт, куди припали останні удари. Якби не Субін, мабуть, було б набагато гірше. Чхве підняв хлопця, продовжуючи тримати його під лікоть. На парубку була звичайна шкільна форма. Тільки замість сорочки під піджаком була сіра толстовка. На піджаку праворуч була нашивка з ім'ям. "Чхве Йонджун".