Смійся, неначе ти божевільний

Я тобі вірю...

Субота. Ранок. Йонджун сидів на лавці, кутаючись у осінню куртку. У місті стало холодніше, зима була дедалі ближче. Так співпало, що той день із бійкою був останнім перед двотижневими канікулами. Тому поки що можна було видихнути. Адже з Дойоном йому доводилося стикатися лише у школі. У повітрі відчувався запах опалого листя, кави з кав'ярні неподалік... М'ятних льодяників. Чиїсь руки обвили його за талію і стало миттєво тепло. Улюблені губи торкнулися потилиці і Йонджун мимоволі посміхнувся, відчувши мурашки.

- Довго чекав? - прошепотів Субін, потершись носом об його шкіру.

- Не так вже й довго... - відповів Йон трохи шепеляво, на що Бін не звернув уваги.

Джун повернувся до нього і поцілував у щоку, на що Субін посміхнувся, червоніючи. І це не від холоду. Точніше не лише від нього.

- Готовий? - спитав Йонджун, поправляючи комір на його куртці.

- Я трохи нервую. Але перестану відразу після поцілунку з тобою. - він єхидно посміхнувся, потягнувшись до нього.

Посмішка Йона стала хитрою, він за звичкою озирнувся злодійкувато і припав до пухких губ Біна. Знову улюблений м'ятний смак на язиці. Через нього Джун почав купувати м'ятні цигарки, але це, звісно, ​​зовсім інше. Через секунду Йонджун злегка розплющив очі, спостерігаючи з Субіном, що потонув в його губах, і, посміхнувшись у поцілунок, ввів свій язик в рот Су. Той здригнувся і одразу відповів, але через секунду, відчувши дещо, розплющив очі і м'яко відсторонився, здивовано дивлячись на нього. Йонджун був задоволений реакцією.

- Йонджун, ти... - Субін відкрив рота і одразу закрив, не знаючи що сказати.

- Що? - Джун по-лисячому посміхався і мимохідь облизав губи.

Цілуючи Йона, Бін подумав, що йому здалося, але зараз, побачивши на його язиці металеву штангу з маленькою блискучою кулькою, він переконався в тому, що... Йонджун проколов язик. Ось чому він так дивно шепелявив... Чорт забирай, у Су аж подих сперло...

- Ми не бачилися з тобою лише тиждень. Коли ти встиг? - здивовано спитав Субін.

- У середу. - хмикнув Джун. - Поки записував тебе до свого майстра, вирішив щось змінити. І ось, власне... - він підняв один куточок губ. - Тобі не подобається?

- Ні-ні! - Бін поспішно обійняв його за талію і притиснув до себе, викликавши в Йона тихий сміх. - Мені дуже подобається... Але... Ти не хвилюєшся через Дойона? Він же дошкулятиме тобі.