Смійся, неначе ти божевільний

Лежачого не б'ють

Урок тривав надто довго, але Йонджун займав цей час, крадькома поглядаючи на Субіна. У нього гарний профіль, ніжні риси обличчя та неймовірно м'які щоки. Щодо останнього Джун не був такий впевнений, але дуже хотів перевірити. Він навіть кілька разів поривався підняти руку і торкнутися до цієї милої кролячої щічки. Але Йон не зробив цього. Не можна. Не можна проявляти почуття. Буде боляче. Дуже боляче.

Йонджуну раптом захотілося розплакатися. Субін дуже гарний, ідеальний. Справді занадто. Бін раптом уловив на собі погляд Йона, у якого очі вже були на мокрому місці. У серці защемило. Переляканий Субін м'яко поклав руку на його коліно, стурбовано дивлячись прямо йому в обличчя. Від його дотику у Джуна по шкірі пішли мурашки. Та що це таке?!

Він відвернувся, щоб сховати сльози, які ховати вже не було сенсу, і витер їх тильним боком долоні. В цей же момент задзвонив дзвінок і Йонджун різко встав, відразу прямуючи на вихід. На питання Біна про те, куди він, Йон лише кинув одне слово: "Курити", справді витягаючи з кишені піджака пачку цигарок. Опинившись у своїй звичній схованці за школою, Джун одразу клацнув коліщатком запальнички, але її одразу хтось вибив з його рук ногою.

- Зазвичай хлопці палять після сексу. Коли ви з новеньким уже встигли? - глузливо посміхнувся Дойон, поки Йонджуна, як завжди, оточували його компанія з двох чоловік. Вже навіть якось не цікаво, все як завжди.

- Тебе це цікавить? - пофігістично спитав Йонджун.

- Та мені взагалі начхати. У мене лише одне запитання. - Дойон підійшов ближче. - Тобі історії з моїм братом було мало і ти вирішив взятися за новенького?

- Тебе це не стосується.

- Та що ти? - після цих слів його кулак врізався в живіт Джуна.

Йон зігнувся, ледве стримуючись, щоби не закричати. До болю від його ударів він так і не звик. Сльози, які він до цього намагався стримати, неконтрольовано бризнули з очей. У живіт прилетів ще один удар і Йонджун видав тихий хрип.

- Ти ще не зрозумів? - уже зло прошипів Дойон. - У цій школі тобі не місце. Звали вже по-хорошому.

- Хьон, а він походу мазохіст. - озвався один із його друзів. – Йому подобається біль.

Група гієн засміялася. Дойон хмикнув і вдарив його по обличчю. По губі потекло щось тепле. Йонджун вже буквально лежав на землі, не в змозі підвестися.