Бонус. Просто це доля...

49 9 1
                                    

- Все нормально, мамо... Так, у нас все добре, ми в університеті зараз... Так. - Субін цикнув і закотив очі. - Та годував я Йонджуна.

Джун хмикнув, почувши останню фразу і сильніше стиснув долоню свого хлопця.

- Добре, мамо. Я ввечері подзвоню. Бувай. - Су поклав трубку і, сховавши телефон у кишеню, зітхнув.  - Капець. Вона моя мама чи твоя?

- Ревнуєш? - хихикнув Джун, погладжуючи великим пальцем його кісточки.

- Пф... Робити мені нічого. - саркастично хмикнув Бін. - Ти мені краще скажи, що ти хочеш на вечерю?

- А сьогодні хіба твоя черга готувати?

- Ні, але сьогодні у мене пари раніше закінчаться. Я, напевно, не чекатиму на тебе. У мене буде час щось приготувати. - відповів Субін.

- М... А що як ми покличемо хлопців? П'ятниця все-таки. - запропонував Йонджун. - Наскільки я знаю Кай не виїжджав із міста, під час канікул у школі, а Техьон та Бомгю вчора в нього були. Я в інстаграмі бачив. Ми давно не збиралися, тому...

- Чому ні. – погодився Бін. - Тоді я приготую качку по-пекінськи. Бомгю її любить.

- Бомгю Техьона любить. – засміявся Йон.

- Ну, і його теж. – посміхнувся Су. - А я тебе люблю.

Йонджун засяяв і потягнувся губами до його губ, залучаючи до ніжного поцілунку. Він звик нарешті до того, що вони можуть цілуватися скрізь, наприклад, як зараз, і що це нормально. Іноді вони зустрічали гомофобів, але Йонджун більше не реагував на них так гостро, як раніше. Він виріс, та й тепер поруч із ним Субін. З ним нічого не страшно.

Вступивши до університету закохані почали жити у власній однокімнатній квартирі неподалік кампусу. І хоч навчалися вони на одному курсі, перетиналися вони лише на кількох лекціях на тиждень. Субін вступив на юридичний факультет, а ось Йонджун вибрав психологічний. Після того, що сталося з ними, він хотів бути тим, хто зможе допомагати людям морально. Що таке відсутність моральної підтримки він знав не з чуток.

Перервавши поцілунок, Субін м'яко посміхнувся і швидко попрощався з хлопцем, нарешті торкнувшись губами нехитрого малюнка на шиї. У нього самого було таке ж татуювання на тому самому місці. Вони зробили їх через кілька днів після випускного. Ідея парних татуювань прийшла їм спонтанно, але жоден із них не шкодував про зроблене. Ці малюнки щоразу нагадували про їхні почуття. Пачка цигарок, поряд з якою лежав м'ятний льодяник.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Mar 28, 2023 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Смійся, неначе ти божевільнийWhere stories live. Discover now