Сьогодні ти - мій червоний сигнал

Книжковий конфуз

Знаходження поряд завжди веселої сестри дозволило Бомгю остаточно забути про ту неприємну ситуацію з намистом. Він навіть не сказав сестричці про це, щоб не засмучувати. А гроші…

Не так уже й багато грошей він витратив, хоча краще б залишилися на виплату боргів. Але робити нічого, імені того хлопця він не знав і не міг написати заяви. Та й не хотів. Не потрібні були йому ці проблеми. І своїх проблем по горло. З того часу минуло кілька звичайних днів.

У квартирі було тихо, батьки вже давно вирушили спати і лише Бомгю нечутно крокував до кімнати своєї сестри, яка з нетерпінням чекала на нього, щоб побажати їй на добраніч.

Притиснувши до грудей книгу, яку він узяв із власної домашньої бібліотеки, Гю заглянув у кімнату і широко посміхнувся, побачивши дівчинку, що сиділа на ліжку, в кігурумі у вигляді м'якого рожевого єдинорога. Вона була закутана в ковдру і було видно лише маленькі темні очі, що сміялися.

Дівчинка зиркала з-під ковдри і вдавала, що ховається, а сама виглядала брата який підсів до неї на ліжко і почав жартома лоскотати її. Її тихий, але мелодійний сміх пролунав по кімнаті, від чого посмішка Бомгю стала ще ширшою.

Вона єдина змушувала його посміхатися. Він обійняв її, притиснувши до себе за талію, розтріпав її чорне, волосся і тицьнув пальцем у кінчик маленького носика.

— Мала пустунка, ти чому не спиш? - запитав Гю.

— Я чекала на твою казку! — відповіла Йонхі і хлопець хмикнув, похитавши головою. - Прочитаєш?

— Куди ж я подінусь із підводного човна? - сказав Бомгю і кивнув на книгу в руках, розкривши її. — Влаштовуйся зручніше. І постарайся заснути, поки читаю.

Він сперся спиною об стіну, а сестричка розмістила свою голову на плечі у старшого, взявшись слухати. Зашелестіли сторінки, Бомгю м'яко провів долонею по розкритій книзі, торкаючись пальцями надрукованих слів і яскравих картинок, і глибоко вдихнувши почав тихо читати казку.

— Жила-була маленька дівчинка. Дуже гарна і дуже мила… — почав Гю, поки його долоня ніжно гладила по голові сестру.

— Така ж гарна, як і я? - запитала Йонхі, і театрально витягнувши губки.

Бомгю посміхнувся і поцілував сестру у скроню.

— Ні. — похитав він головою. — Звичайно ж ти красивіша у мільйон разів. Так ось, слухай далі…