Таємниця Золотої Сережки

9."Ти не такий вже й поганий.."

- тобто, ти хочеш сказати, що мені потрібно врятувати людину, і якщо я не зможу це зробити, це буде на моїй вині? - Женя сказав це на одному подиху.

- Ні, чого це воно бути на твоїй вині? В жодному разі. Ну не виживе, то й не виживе. - відповів Суббота випиваючи свій напій.

- людино. я експерт-слідчий, ти судячи з усього, замовний вбивця. якось трохи дуже зовсім не по дорозі, тобі не здається? та й взагалі, поки я тут перебуваю, мене не вб'ють ці ваші, наркобарони, убивці всілякі? я ж все ж таки не такий як ви. - Женя визирнув, чи не йде офіціант. але його ще не було

- Ну, по-перше, якщо ти не будеш кричати, що ти працюєш у поліції то ніхто тебе тут не буде чіпати. А, по-друге, слідчий і вбивця, хіба не хороша пара? - Суббота хоче зробити ковток але вина у бокалі не було. Чоловік підіймає руку та невдовзі офіціант підходить і наливає йому алкоголь.

- ні. слідчий і вбивця погана пара. - незабаром офіціант приніс замовлення Жені. і той почав їсти. погляду зі Спартака не зводив.

- та чому ж одразу погана пара? Ми ж просто створені один для одного. - Суббота знімає піджак адже у приміщенні справді якось душно.

- давай будемо чесними, ти не простий вбивця на замовлення. інакше зараз цього не було б. чи ти хочеш втертись в довіри? хлопчику мій, не марнуй час даремно. зараз поспілкуємось, і розійдемось як в морі кораблі. дограти гру до кінця я в змозі сам. - після чого Женя заткнувся, і продовжив їсти.

приміщення було непоганим. навіть якось не віритися що це ресторан небезпечних. проте відразу було видно які тут люди сидять.

- Я справді не простий вбивця за замовленням. Я елітний вбивця за замовленням. - Келих червоного вина знов опиняється у його руках. - Справді зможеш сам? Тоді чому прийшов сюди за підказкою? Чому досі сидиш тут? Зі мною? Признайся, що тобі подобається грати з вогнем. Признайся, що тобі справді подобається проводити зі мною час. Ти знав, що ця наша розмова буде така ж сама як і минулі, але все одно пррийшов.

Женя загнався у червоний колір. Незручність, думки про закоханість, трохи збудженості. найкомбо, яке так накрило Женю, що аж випити захотілося. Він забрав келих у Спартака, зробивши великий ковток - добре. я згоден. чекаю на всю інформацію, яка мені знадобиться. і ні, ми не створені одне для одного. забудь цю фразу. - він зробив ще один ковток, допиваючи вино. а потім продовжив доїдати салат.

- От і чудово. - хто б зумнівався, що він відмовить? - Хтось тут казав, що не п'є - Спартак підняв руку - Ще один келих і пляшку вина будь ласка. - офіціант приніс замовлення та налив. Він розливає вино по бокалам. - От чому ти такий впевнений у цьому?

- два хлопці. дві людини чоловічої статті. дві різні професії, які зовсім не пасують одне одному. - Женя з'їв салат, і витер трохи запачкане личико від салату. потім хлопець взяв свій бокал - я не п'ю, тобі здається. - і знову зробив ковток, але на цей раз менший.

"кого я обманюю.. ці дві професії ідеально підходять одна до одної. але ставати співучасником я не збираюся" - промовив Євген у думках, трохи хитаючи келих з вином по колу.

- то що з приводу інформації? о котрій, де, хто..тут же таке обговорюється?

-Ой та це не проблема. Впевнений, що у нас дозволять одностатеві шлюби. А професії то тобі чим не вгодили? Я вбиваю, ти шукаєш за мною уліки. Наші професії ідеально співпадають.- Спартак і сам знав, що їм не буде разом. Занадто небезпечно. У будь-який момент зі Спартаком може трапитись будь-яке лайно. можуть бути бійки і аж до смерті. Тож, не можна підпускати Яновича занадто близько до себе.

-Чувак, ми знайомі від сили тиждень.. ти вбивця, і взагалі не на мій смак. тим більше я не гей! - Женя знову випив вино за один ковток. когось чекає цікавий вечір..

-Все, що я можу сказати - це ближче до вечора, якийсь наркобарон і за містом. Адресу я тобі скину за 15 хв до закінчення своєї роботи.

але буде підозріло, що Женя був на місці злочину майже відразу ж після вбивці.
але..це ж такий шанс прорости в очах начальників. може Женя навіть досягне підвищення. а це не лише повага, а й висока зарплата.

не минуло й півгодини, як у Жені почало легко паморочилося в голові. на душі було легко, і хотілося нести якусь нісенітницю.

- насправді ти не такий вже й поганий..якби я знав тебе довше, навіть не сказав би що ти вбивця.. - Женя посміхнувся, бо згадав момент - то це виходить я найкращий слідчий із усіх, бо перший наблизився до тебе максимально близько?

-А які у твоєму смаку? - Спартак з цікавістю подивився на парубка.

Він навіть не встиг помітити, як вони, а точніше Женя, випив усю пляшку. Можна було помітити на його обличчі рум'янець.

- тобі просто дуже повезло, що я загубив ту сережку. От і все. Стоп, ти що...? Зп'янів?

______________________________________

Привітики нашим улюбленим читачам!

В авторів з'явився телеґрам канал, де будуть з'являтися новини що до наших історій, мємчики, та багато іншого.
Також ви зможете обговорити різні питання з нами(авторами) якщо вас щось цікавить.

Ми будемо раді бачити вас тут♡:
https://t.me/podkastteraphy

назва: хуйдожніки