Таємниця Золотої Сережки

21."Я не вірю тобі"

Женя до кінця дня був нервовим. Його робота зовсім не йшла. агресія разом із страхом переповнювала його. він знову нічого не їв, бо не хотілося. хотілося відволіктися від усієї цієї історії, але не виходило. Спартак не покидав його голову.

він усім хамив, і якщо щось йшло не за планом, посилав усе до біса. йшов до свого кабінету, де ніхто не довбатиме мізки. мовчки, в думці обміркував цю ситуацію. сьогодні буде дуже серйозна розмова зі Спартаком.

до нього зайшов підопічний, запитавши, чи все нормально. але по Яновичу, його обличчю було одразу все видно. фраза "йдіть всі до біса" була написана на його лобі. він не міг працювати. йому не дозволяли всі ці думки, тож попросивши вихідний день, Янович попрямував до машини Спартака. та майже за 15 хвилин приїхав до чоловіка. нервово закриваючи машину, він направився у лікарню. його звали, хотіли сказати що до стану Субботи, але він усе це проігнорував. у нього була мета: поговорити зі Спартаком, і дізнатися, що це за херня.

він зайшов до Спартака. двері голосно зачинилися, але звертати на це уваги не хотілося. він дивився на того звірячим поглядом — я чекаю. - він усе знав. Женя швидше чекав на визнання всього цього. а потім, після цього, він піде. назавжди.

У палаті зараз була мед сестра, яка перев'язувала Субботі рану на животі. Через хвилювання на обстеженні були не найкращі результати, але Спартак знав, що як тільки він все пояснить, то все налагодиться. Вони з жіночкою сиділи в тиші. Вона поправляла йому пов'язку яку от-от зав'язала аби не було дискомфорту.

І сіпнулась злякавшись різкого заходу хлопця. Спартак і сам різко підвів голову дивлячись на парубка. Той виглядав неймовірно розлюченим. Ох тяжка буде розмова. Він стурбовано дивиться на Женю, а після повертає голову у сторону жіночки.

–Можете бути вільним – Він старається посміхнуться але це виходить жахливо. Дівчина швидко встає та вибігає з кімнати. – Женічка... Заспокойся будь ласка... Дозволь мені все пояснити

- Женічка? Заспокойся? Спартак. тобі доручили вбити мого батька, і ти мені нічого не сказав? і ти планував його вбити щойно відновишся? хм, або дай вгадаю.. ти вб'єш його не своїм способом, і підставиш іншу людину, так? або взагалі даси цю справу комусь іншому, який не такий досвідчений як ти, тим самим уб'єш людину, прибереш конкурента, і можеш, можливо, отримати величезні гроші, так? все зрозуміло з тобою. — Женя кинув свій подарунок на підлогу, а сам уже збирався йти — а так, ось ключі. — їх Янович поклав на стілець. Бо кидатися ключами від дорогої машини було не в його манері. звичайно, він був злий, але все ж, так його не вчили.