Give me your warmth

2

Дратівливий звук будильника прямує прямо під головою омеги , а точніше під подушкою , Кім не розкриваючи очей стомлено промичав й прошарився рукою по ліжку в пошуку свого смартфона . Знайшовши його він швидко клацнув на екран й цей дзвін , від якого вуха в трубочку скручуються , припинився .
Сонячні промені пробіглися по кімнаті даючи світла й не дозволяють Техьону ще раз впасти в обійми сна .
Те підвівся й попрямував до ванної кімнати по дорозі потягуючись , зайшовши він глянув в дзеркало й здивувався , як воно його ще не злякалось , бо вигляд в нього чесно скажучи пом'ятий : опухше лице, від чого щоки здаються ще більшими й жахливими, заповстане волосся , очі теж опухші .
Що ж , хлопцеві терміново потрібно прийняти душ . Швидко скинув свою піжаму в темно-синю смужку й зайшов в кабінку , закрив після себе скляні двері .
Тепла вода стікала з тіла й гучно падала на плитку під ногами , краплі знімали залишки сна й давали свіжості свідомості.

Зачесав мокре волосся назад рукою й накинув на них рушник , ще один був зав'язаний навколо стегон .
Потягнув за ручку дверей і тіло покрилось мурашками від контрасту температур , в будинку здається повітря прохолоднішим .
По дорозі до своєї кімнати Техьон залишив після себе мокрі сліди від ніг , а кроки в такій тиші гучно проходилися по всьому домі .
Несвідомо , скоріше механічно кинув на ліжко рушник з голови й попрямував в гардеробну , проігнорував дзеркало , поглядом вишукував потрібну поличку .

На ньому одягнені чорні , прямого крою штани , об'ємна , біла сорочка й наверх накинутий чорний кардиган, а на ногах прості , білі кеди на невеликій підошві .
Сьогодні без сніданку , вчора він і так багато з'їв , тому , можливо , ще і ввечері зробить кардіо і тренування , здається десь в гаражі він бачив велосипед .
Накинув на себе чорний пуховик , надягнув навушники й сподівається , що однокласники в нього буду нормальні .
В будинку тишина ще з самого ранку , батько на роботі , тому потрібно своїм ключем закривати двері , який Джихьок залишив в кухні на столі .

Nervous - The Neighborhood

По вулиці гуляє прохолодний жовтневий вітерець , який пестить лице омеги та грається з темним волоссям . Запах вологої землі після дощу доставляє певного задоволення Кіму , а легкий туман додає особливої атмосфери .
Хлопця проїжджає великий , жовтий автобус , а попереду нього є автобусна зупинка , гнянув в вікно школярика , який заповнений учнями , а на зупинці ще декілька , тому подумав , що не хоче бути в тісному контакті з незнайомими йому людьми, вирішив пройтися .
Дорогу до школи від знає , як і директора навчального закладу Кім Сокджина - рідного брата Техьона батька , заміжній омега з досить заможнім альфою - Кім Намджуном .
Він йде тротуаром і рахує ями на асфальті , що ж , їх тут не так вже і багато . Музика міняється одна на одну , а в груди заповзло неприємне відчуття тривожності , коли побачив перед собою заклад , в якому буде навчатися протягом цього року . Важко видихнув і випрямився в спині попрямував до парадних дверей .