Give me your warmth

4

Легка втома та сонливість відходять , Техьон розкриває очі в повній темноті .
Що в цій кімнаті світиться це тільки годинник , на якому було показано одинадцята година ночі .
Спустився до кухні , вирішив зробити собі чаю та зловити натхнення на балконі посеред ночі , поки чайник розігріває воду він швидко біжить назад до кімнати по телефон та навушники , якщо вони звичайно йому знадобляться.

Сідає на високе крісло для барної стійки , яке ще давно купила мама для того щоб сидіти тут , до речі , в дитинстві він досить часто з нього падав але омезі дуже подобалося сидіти разом з матір'ю , яка розказувала про свою молодість та дивитися на ліс .
Накидає на плечі плед та листає в чернетках вірші .
Зупиняється та перечитує ще раз рядки , які зовсім не пам'ятає , напевно , написав їх під сильними емоціями .
Мистецтво писати допомагає висловлювати думки , так , Техьон постійно буде про це говорити , йому завжди було важко розказати про свої почуття.

Я витягаю з серця дріб'язок тепла , останнє проміння світла забрала темнота .
Подивись , в моїх зіницях пустота та десь в глибині кричать демони та моляться ангели .
Скажи , які слова запам'ятав ? Я сказав стільки думок , що навіть не пам'ятаю твого ім'я .
Розкажи , який я ?
Повір , в мені багато люті та зла , я знищу тебе і навіть не буду вагатися аби встромити в груди ножа , тому подумай , чи ти справді хочеш зв'язуватися з такими як я.

Слова просякли потужністю та злістю , стільки агресії , яку він тримає в собі та ставить в пріоритеті холодно та спокійно реагувати на подразників , та яка ж тут сила . Так , Кім– омега , і що з того ? Він захоплюється людьми з сильним характером та холодним поглядом , які одною енергетикою можуть розчавити супротивника . Що ж , йому таким ніколи не бути .

Тіло дрібно тремтить від прохолоди , сильніше накриває плечі пледом та схрещує ноги , повертає голову в сторону . Ліс зачаровує , кличе до себе .
Цю тишу перебило важке дихання , ніби хтось щойно без привички  пробіг кілометри три . Нахилився над перинами та очима шукає порушника тишини . Хлопець зацепенів , від вигляду потужної спини вовка повітря з легень втікає . Крик рветься з горлянки та Техьон лиш зміг видати тихе скавуління . Страх пробрався в груди , серце без зупинки б'є по ребрам , а ноги навіть не хочуть слухатися , ніби приросли до підлоги .
Хижак вловив звук одразу підняв морду вверх , в нього важкий погляд , який дає мороз по шкірі , він пильно вдивлявся в налякане обличчя хлопчини .
Він розвертається та йде назад , Техьон в паніці вибігає з балкону та швидко напрявляється до виходу , провертає ключ у вхідних дверях та видихає. У вухах шумить  кров , а серце , здається , ось-ось вистребне з грудей . З того моменту в лісі він від нього ще не відійшов , а тут знову цей вовк .
Але цікавість бере вверх , Техьон спершу виглядає в вікно , суцільна темрява , хоч око виколи нічогісінько не побачиш . Іменно спереду будинку ліхтар не працює , згодом , потрібно буде сказати батьку , щоб полагодив .
В голову стрельнула шалена ідея , що ж , Кіму завжди говорили , що він дивакуватий , та хіба інші не є зі своїми причудами ?

Колись йому мати казала , що його зацікавленість його ж самого погубить та Те потім про це подумає , а зараз бере ліхтарик з шухляди , в якій ще побачив упаковку мармеладу , закрив дверцята і закинув в рот пару желейних ведмедиків. Хутко взувся та накинув верхній одяг і тихо покрутив ключ у  замковій щілині  в іншу сторону та одразу ввімкнув ліхтарик . Він повільно оглядав видиму йому територію та обережно прислуховувався до звуків з вулиці . В крові адреналін та він навіть не відчуває холоду вітру , який що сили гне гілки на деревах . Техьон плавними рухами виходить , головою крутить в різні сторони та ловить себе на думці , що в захваті він цих емоцій . Його буденні дні — нудні , так , з кожним днем все сіріє та сіріє , а щоб одразу стільки емоцій перемішалися в грудях , що від минулого страху навіть і сліду немає . Кім направляється за будинок , шукаючи причину чого ж цьому вовку сюди йти , можливо , він тут щось шукав ? Сподівається , що не самого Техьона .
В кінці , біля великих , металевих дверей гаражу омега бачить свій велосипед , який залишив тоді в лісі . Хлопець підходить ближче , оглядає транспорт , на рамі видніються кілька подряпин , а на рулі теж та більш округлої форми, схоже , хижак його тягнув по землі , від цієї думки Техьон мимоволі усміхнувся куточком губ , та ще раз , на останок , глянув на високі дерева неподалік нього ,   вдихнув свіже повітря , в якому вловлюється нотки хвої . Ніс та милиці отримали червоного кольору від низької температури , тому обійняв себе за плечі обернувся і хотів направитися до будинку та не зрушився з місця , — Дякую - і пішов . Щось на інтуїтивному рівні йому підказало , що потрібно подякувати , і плювати , що його не почують .

Що ж , а його почули , з того чаруючого лісу виходить чорний вовк та махає своїм пухнастим хвостом — звір задоволений . Хижак до останнього спостерігав за омегою , який спершу виглядав , як маленьке , налякане кошеня , а тоді через свою зацікавленість не дивлячись на ризик та небезпеку вийшов .
Поглянув востаннє на будинок та розвернувся , остаточно пішов геть .