Give me your warmth

6

Наступні дні тижня Чонгука не було , як і Хосока , а Техьон проводив свій час або з Чіміном , або з Джисоном .
У п'ятницю ввечері вони домовилися троє зібратися в Пака , щоб разом провести час за переглядом дорами .
— Давай ми все таки тебе відведемо , а то на вулиці вже темно ? – бере ключі з тумби та питає омегу , який вже стоїть одягнений та взутий в прихожій .
— Та ні , все гаразд , мені і так недалеко . – відмахується та чекає , коли йому відчинять двері .
— Добре , але йди обережно , і сьогоднішній вечір потрібно ще раз повторити , що думаєте ? – прокручує ключ та відчиняє двері.
—Я теж так думаю , ми добре провели час – підхоплює Хан .
— Я згоден , тоді наступний раз у мене ? – переходить через поріг та зупиняється .
— Згода , тоді закупи на нас – посміхається та махає рукою разом з Джисоном , який викрикує : — Тільки йди обережно ! – на що Кім посміхається та твердить , що буде обережним й спускається по сходам .
Нічний вітер дмухнув у лице хлопця та розтріпав його волосся , Техьон забрав пасмо з очей і запхав руки в кишені . Світло ліхтарів освітлюють частину тротуару та м'яко падають на обличчя хлопцю . На вулиці близько десятої години ночі , деякі підлітки тільки но збираються , а деякі , як Техьон йдуть додому . Омега полегшено зітхає від того , що нарешті останній день робочого тижня і завтра вихідний , цього він чекав ще з самого понеділка , адже рано вставати для нього завжди було важко . Спереду , на зупинці стоять троє силуетів . Хлопець з кишені витягує мобільник та дивиться на екран , сподівається , що не пропустив дзвінок , бо міг не почути - в нього завжди телефон на беззвучно . Пересвідчився , що все добре , парубок кладе телефон у кишеню та запускає долоню в волосся , заводить його назад , погляд встромлений в трьох людей , які стоїть один напроти одного та щось буро обговорюють , чути гарчання мотора та не видно саму машину . Хлопці в автобусній зупинці зриваються , та біжать в сторону омеги , який нічого толком не зрозумів , як і в нього врізаються та хапають за передпліччя.
— О , Техьон – розвертає хлопця , який здивовано підняв брови , і якого беруть за зап'ястя та тягнуть за собою . Вони втікають від когось , та чому ? Кім не розуміє чого і він з ними біжить , вони завертають за поворот та стоять біля якихось мусорних баків , за якими всі четверо сховалися . Омега шумно дихає від швидкого бігу , він бачить тільки Хосока , який ще досі тримає його за руку , він легко звільняє її та оглядається . Поруч хтось притиснутий до нього плечем та старається стабілізувати дихання, омега не бачить хто , через погане освітлення .
—Ти для чого його схопив ? – почувся поруч низький голос та відчувся запах тютюну ,від якого , певно , і чути трішки хрипоти .
—Не знаю - озвався справа Хосок .
— Так стоп , тут ще хтось є ? – та визирає Юнгі –Техьон ? Ти схопив Техьона ? – здивовано глипнув то на омегу , то на Чона поряд . Вони обоє дивляться на Міна , який виходить на світло та присідає навпочіпки і біля нього встає Чонгук з складеними руками на грудях .
— Не думаю , що йому зараз можна йти назад – вони точно його бачили , як Хорс його схопив та поволік за собою , напевно, подумали , що він з нами , і зараз точно пронюхують територію поряд , тому варто вшиватися , поки не пізно . –проговорив Гук та стомлено потер пальцями між бровами .
—Він кого вшиватися ? – омега підстрибує та дивиться на альф перед собою , Чон пильно вдивляється в лице Кіма та говорит .
— Йдемо до Роя , там безпечно .– розвертається та прямує прямо , Хосок теж встає та тягне за рукав омегу .
— Йдем – вони йдуть до іншого боку лісу , стежка давно тут протоптана , Техьон оглядається та нічого не бачить , окрім темряви , лише ліхтарик у руках Чонгука освітлює частину дороги . Десь неподалік видно будиночок , в якому світиться лампа на сходах . Вони підходять та Гук , який йшов спереду стукає в дерев'яні двері , їм не довелося чекати довго , як вони зразу відчиняється і за ними показується Рой з оголеним торсом та в штанах .
— І чого ви сюда прийшли ? – він тріпоче своє волосся та оглядає гостей і зупиняє погляд на Техьону . — А він , що тут робить ? –Чон нічого не відповідає , сам відкриває двері навстіж на заходить . — Наглота – бубнить Рой .
—Одягнися – кричить з кухні Чонгук , та ставить чайник на чай . Схоже, він тут був не один і не два рази , бо знає де кружки і чай . Хазяїн дому зникає десь в коридорі , а в кухні настає гнітуча тишина .
— Так ви розкажете , що сталося ? – оглядає пусту чашку , в якій є пакетик чаю та дивиться на трьох альф . Чон відчиняє посудомийку та складає на полички посуд .
— Ми просто дещо взяли і не віддали – з підкрадкою говорить Юнгі . -
— Що іменно ? – нахиляється в сторону альфи , та робить голос тихішим.
— Дорожній знак – підпер щоку рукою старший Чон та просто викинув ті слова легко всміхнувшись .
— Ми тоді були п'яні – в пів обороту корпуса говорить Гук та забирає кружки на столі , ставить біля чайника , який от-от вскипить .
— Ти теж крав ? - легко поцікавився Кім .
— Ні , я стояв поруч та знімав , як вони витягували той знак з землі .– посміхаєть та через плече зазирає в очі омезі , який вперше бачить посмішку .
— Ви серйозно спиздили дорожній знак ? – заходить в кімнату Рой , на якому тепер чорна футболка з котом , який показує середній палець та знизу написано «fuck you» , що ж , оригінально .
— І ти теж ? – звертається до омеги .
— Ні – моргає та дивиться на альф , які сидять напроти .
— Тоді чому ти з ними ?–піднімає брову та обводить поглядом всіх присутніх .
— Мене силою за собою приволокли – бере за вушко чашку , яку недавно поставив Чонгук та сів навпроти, і куштує чай .
—  Якщо тебе б'ють , то моргни три рази – тихо говорить і Техьон повертає голову , відриваючи погляд від туманних очей , моргає три рази і кімната наповнюється легким сміхом .
— Коли ми втікали , то Хорс його схопив – пояснив Гук та відкинувся на спинку стільця.
— А ніхто не хоче постояти ? – розвів руки в сторони Рой та дивиться на Юнгі .
— І чого ти на мене дивишся ? Нічого з тобою не станеться , якщо постоїш . – та повернувся до свого напитку .
— У тебе є щось поїсти ? А то жерти охота – погладжує рукою свій живіть Хосок та відкриває дверки холодильника .
— Ти до мене прийшов поїсти ? Вообще то тут я плачу за ці продукти , а ти їх з'їдаєш – викрикує з вітальні Рой , який шукає фільм для перегляду .
—  Ну ми ж друзі – спеціально розтягує останнє слово по складам Чон .
— Нам треба щось їсти під час фільму , хіба ні ? – відкриває кожні шафки Юнгі та збоку відзивається Хорс .
— Підтримую .
— Ти в нормі? Вибач , ми не випадково тебе вв'язали в це , не знаю , чому Хорс тебе схопив – та підводить свій гострий погляд на Кіма . У Чона в очах виблискує дружелюбність , аж ніяк не ворожість чи злоба .
— Та нічого , я і так боявся йти самому в таку темінь – вони легко засміялися та бігло глянули на кружку в себе в руках. —До речі , я можу йти додому чи ці люди вас ще шукають ? – акуратно запитує , хоч і йти кудись зовсім не хочеться – омега відчуває себе тут комфортно .
—  Не думаю , краще залишся тут до ранку – так буде безпечніше для тебе . – та підводиться й кладе чашку в посудомийну машину .
— Добре , тоді потрібно сказати про це ...Як його звати ? – показує великим пальцем в сторону виходу .
— Рой . Бан Рой .
— Так , потрібно сказати Рою , що я залишусь – встає із столу та прямує в вітальню .
—  Хей , Рой можна я залишусь ? — виглядає із-за одвірка парубок .
— А ? Так , без проблем . – та повертаю свою увагу до екрану телевізора. Омега розвертається та йде назад у кухню ,
—Він мені дозволив залишитися – бере кружку , яку залишив на столі та стає поруч з альфою , який щось шукає в шафках , кладе чашку в раковину та спирається двома руками на неї .
— Не треба було і просити – йому байдуже , якщо ти з нами , то залишайся скільки хочеш . –  посміхається та витягує з останньої шафки печеня та упаковку мармеладу. — Ей , ви будете солодке з чимось пити ? – трішки нахиляється , аби побачити своїх друзів .
— Солодке ? Я тут пиво знайшов – та показує чотири бутилки біля лиця Хосок .
— Що на рахунок тебе ? – трішки схиляє голову Гук , щоб побачити , як на нього дивляться великі карі очі .
— Краще чай , ніж пиво – не переношу алкоголю . – Чон киває та бере чайник в руки і наповнює його водою , поки Кім розсипає всі солодощі по посудинам .
— Рой , і що це таке ? Пиво є , а чіпсів немає ? –розчаровано зітхає , та пхає руки в кишені , дивиться на шафки та чеше маківку .
— Роззуй нормально очі і побачиш , що справа є кальмари . – викрикує з вітальні Рой , до якого пішов Юнгі та щось говорить , певно , пояснює , який варто фільм включити.
— Та де ці кальмари ? Я їх не бачу ! – кричить Чон , який ніяк не може знайти закуску .
— Чонгук , йди вдар його – тобі ближче – викрикує з кімнати Рой та чути , як включається реклама . А Чонгук ставить кружку , яку щойно вимив біля чайника та йде до брата , який відходить та ховається за дверку холодильника . Чон підходить та простягає руку , силою вириває двері з рук старшого та кидає йому на лице пачку сушених кальмарів,
— Сліпошара – й посміхнувся , прямує до Техьона , а тоді зупиняється й з розмаху копає ногою по задниці — Забув вдарити – і тоді підбігає до омеги , який весь час за цим спостерігав , хапається за плечі та ставить перед собою , зробивши з хлопця так званий щит від брата .
— Мала сопля , хороброї води хлебнув ? А ну відпусти бідного Техьона і будемо битися , як справжні мужики –  встає в стойку та ставить перед собою кулаки трішки ними рухаючи , а омега заливається сміхом та трішки подається назад . Юнак спиною відчуває наскільки близько альфа стоїть до нього , міцні груди піднімаються від вдихів , а руки легко лежать на його тендітних плечах , при тому від Чона настільки сильно віддає жаром , що Кім мимоволі присунувся ближче, аби ще трохи відчути чужого тепла .
— Ей , ви там довго , а то вже фільм починається – показується Юнгі в отворі і Кім відчуває , як з його плеч зникають чужі руки , по спині пробігся холодок від чого в нього по хребті пішли мурахи , старший взяв бутилки , а молодший посуд з солодощами , та омега дві кружки чаю .
Він йшов за Чонгуком , за його широкою спиною , яку обтягувала чорна , базова футболка , він слідкує за кожним м'язом , який переконується при рухах та погляд падає на руки , жилисті , та з виступшими венами . Чон різко зупиняється та ще раз копає свого брата , а Кім не встиг зупинитися, врізається в його спину , на яку задивився , проливає гарячий чай на руки та тихо шипить , Чонгук обертається , впихає Хосоку посудини та відбирає кружки .
—  Все нормально ? Ти не обпік шкіру ? –  стурбовано розглядає руки , та повертає до кухні головою киває , говорячи , щоб йшов за ним , Кім слухняно йде хвостиком та дивиться на те , як сильна , більша його долоня охоплює його зап'ясток та веде до раковини . Чон підставляє омежені руки під потоком води , легко великим пальцем погладжу почервонілі частини шкіру — Болить ? – зазирає в очі , які завжди так невинно дивляться та тоне , топиться в цих теплих очах , в його пітьму занурюється з головою
— Зовсім трішки – стискає губи , роблячи з них полоску . — Та все вже добре , чай був не настільки гарячим , щоб так сильно обпектися . – витягує руки з інших та шукає рушник .
— Ось –простягає кухонний рушничок ,
— Дякую – та витирає руки , тоді знову питання , де знайти мусорник ? А Чон стоїть та спостерігає за кожним його рухом , витягує руку та дивиться в очі напроти , в який застигло питання , тоді омега вагаючись чи правильно все зрозумів , вкладає зім'ятий паперовий рушник у руки альфі .
— Давай я знайду якусь мазь , щоб не так сильно боліло – й відкриває одну з шухляд , знаходить на верхній поличці коробочку , яка замінювала аптечку , та відкриває її , в якій знаходиться велика кількість пластинок з таблетками  .— Чорт , я навіть не знаю , яка мазь потрібна для опіку — бере один тюбик та уважно читає , розуміє , що це не те і продовжує ритися в коробці . Уважно все читає на іншій стороні упаковки і складка між бровами розгладжується – знайшов , що потрібно . Простягає руку і дивиться в очі , ніби питає дозволу без слів , і омега вагаючись , вкладає свою в чужу долоню та відчуває легкі дотики кінчика пальця з холодною субстанцією .
Чонгука рука велика , якщо зрівнювати з Техьоновою , від Чонових долонь йде тепло і зігріває Кіма холодні пальчики , які він завжди ховає в кишенях .
— Що ви там робите ? – заходить у кухні Хосок .
— Техьон розлив гарячий чай собі на руку – не відриваючись від своє роботи говорить Чон , хоч він міг її вже давно закінчити та тримати тендітну руку омеги в своїй так приємно та так правильно це виглядає , що не хочеться зупинитися торкатися шкіри .
— Сильно обпікся ? Ти промив водою ? – підходить до хлопців та дивиться на руки .
— Ні , все добре , опік не такий і сильний .– Чонгук опускає руку та закручує тюбик , все кладе на місце та дивиться на свого брата , який стоїть з одним стаканом та бере руку Техьона в свою .
— Ей , Хорс , візьми мені стакан – йде до виходу та споглядає на те , як Чон відпускає руку Кіма та вскидає брову вверх .
Вони сидять на інших кінцях дивану , зовсім поряд біля Техьона сидить Рой . Фільм виявився нудний та заснути не дає те , що ну аж занадто близько вони сидять , настільки , що Рой вирішив на нього спертися і ноги покласти на коліна Хосока .
— Давайте переключимо , а то я зараз засну від цієї нудьги – вирішив не терпіти цього Чонгук .
— Я вообще вже не хочу нічого дивитися – закидає в рот мармеладку в вигляді акули та ставить ноги на підлогу та підводить . — Зіграємо в карти ? – ставить руки на боки Рой .
— Я за , а ви ? – ліниво піднімає руку та одразу опускає , повертає голову до брата , а потім до Кіма .
— Залежить , у що граємо – розтягує посмішку омега .
— Якщо хочете в покер , то не на гроші – в мене і так їх небагато , і фішок теж немає – пожимає плечима.
— Так давайте в дурака – озвався Чонгук .
— На бажання? – грає бровами та щезає за дверима вітальні .
— До речі , ми навіть не торкалися пива .– встає на ноги та зачіпає між вказівним та середнім пальцем горло одної бутилки .

Кидає козирний туз та кладе руки на стіл , погляд затуманений , а щоки отримали червоного відтінку. — Ти програв – й відкидається Техьон на спинку стільця , а Гук дивиться на свої карти та повертає їх так , що всі бачили . — Як так получилось , що в тебе теж був піковий туз ? – здригує кінець губ вверх та насмішливо піднімає брову .
— Так ти весь час махлював ? – гучно ставить стакан на стіл Хосок та округлює очі в подиві , на що омега подав плечима та ковтнув ще трохи пива , яке вже всі давно випили та перейшли на коньяк , хоч Чонгук не рекомендував їм змішувати градуси та їх вже нічим не зупиниш .
— Мені вже надоїло – зітхає та тягнеться за своїм стаканом .
— Треба перекур – підводиться та йде до виходу старший Чон .
— Я з тобою – піднімає руку вверх та прямує за другом .– чується звук закриваючихся дверей .
— Отже , програв тут ти , а не я – показує пальцем перше на себе , а тоді на омегу .— Значить , ти винен мені бажання – розводить руки в сторони та хитро оскалився .
— І що ти хочеш ?
— Згодом скажу .
— Люди , а погнали в караоке ? – ввалюється в дім Рой .
— Ти здурів ? Яке караоке ? Де ти то знайдеш ? – зачиняє за ним двері Хосок .
— Поїдемо в інше місто .
— Вночі ?
— А що ? Живемо раз
— Ну так , але я бачу , що ти хочеш те життя скоротити . Бляха , йди вже спати , а то тебе ледве ноги тримають – пхає друга в сторону кімнати .
— Мене так не понесло , як Роя – сміється з нового знайомого Техьон .
— Ти ж говорив , що не переносиш алкоголь
— А в мене настій просто хороший – розтягує посмішку та тягнеться за бутилкою , випиває до самого кінця та з гучним стуком її ставить.
— У нас Рой і на тверезу голову – відбашений – повертається на кухню Чон та наливає в стакан води .
— Я думаю , що він навіть дуже веселий – виговорю Кім та крутить пусту бутилку в руках .
— Я веселіший – всміхається разом з омегою старший Чон .
— А де Юнгі ? – переводить тему друзів Чонгук та оглядається .
— Юнгі ? – йде в сторону вітальні Хосок , тоді повертається та шепоче: — Він на дивані спить .
— Окей , а де мені влягтися ? – запитливо глипнув на Гука .
— Думаю , Рой буде не проти , якщо ти займеш кімнату його сестри .– піднімається на ноги та взглягув на омегу . — Ходімо , я тобі все покажу , і напевно , тобі потрібно переодягнутися .
— А мені де лягти ? – піднімає руки в сторони .
— З Роєм поспиш – й щезає за дверима .
— Ось , тут кімната , можеш з шафи взяти одяг та простирадла , а ванна кімната тут – показує пальцем за спину , — Якщо щось потрібно, то я за стінком .
— Добре , дякую і на добраніч – у дверях зупиняється та посміхається, й бачить , як на нього дивляться сірі очі , та на обличчі , яке викликає мурахи , розпливається посмішка .
— На добраніч – та іде .