Я уже не розумію,
Чого хоче серце моє.
Мить — і від голосу мліє,
Мить — і байдужим стає.
Іноді ти — моя зірка,
Собою сповняєш думки,
У серці залатуєш дірку,
Лікує твій доторк руки.
А іноді чуть не бажаю
Про речі, що кажеш мені,
І губ я твоїх не жадаю,
Не бачу тебе уві сні.
І я ніби в темряві чую,
Як серце підказує: "ні".
Я тобі не пасую,
А ти не пасуєш мені.
