Ти мене не привітала.
Я вступила.
А ти не привітала.
А знаєш, що робила я? Знаєш?
Я тобі писала (іноді, каюсь).
Я писала: "привіт, як справи?"
І знаєш, що я отримувала?
"Норм".
А знаєш, що я ще робила?
Я сумувала за тобою, сумувала.
Я мріяла про зустріч із тобою.
А ти, ти написала мені ОДИН РАЗ.
І я потягла розмову на собі.
А від тебе я чула "пон", "норм" і "да".
Взагалі-то, була в нас одна розмова.
Двостороння. Повноцінна.
Це було тоді, як ти хотіла щось дізнатися.
Тобі була потрібна інформація,
Ти запитувала,
Я тобі її надавала.
Все.
Ти і словом не згадала про щось інше.
А знаєш, забудь про "паузу".
Це кінець.
Хотілося б, щоби ти прочитала це,
Але ти моїх творів не читаєш.
