Крик душі

Ти

Ти — Сонце.
Заходиш у кімнату
Й наповнюєш її світлом
І теплом, як Сонце.

Ти — Місяць.
Біле і кругле лице твоє,
Волосся темне, як ніч,
В яку загортається Місяць.

Ти — Зірка.
З космосу чорної далі
Ти вісточку шлеш: "Люблю!",
Яскраву і милу, як Зірка.