Оповіді Тринадцяти королівств

Таке важливе вміння слухати

- Що це було, Наріане? - спитав Хіган, коли його величність Фіннел покинув замок Алькаріонів. Виглядав король Дагди вельми невдоволеним. Чаклун не відчував через це докорів сумління.

- Я теж хотів спитати, - Наріан гнівно глянув на чорнявого чаклуна темними від невдоволення очима. - Хігане, ти щойно зірвав підписання найважливішого договору для всього Ардеванду. Я намагаюся бути добрим правителем. Нещодавно його величність Фіннел запропонував підписати угоду про торгівлю між королівствами. Ти знаєш, яке могутнє зараз королівство Дагда?

Коли Наріан дратувався чи злився, його треба було вислухати, а потім говорити. За зими життя разом чаклун бачив, як змінювався його чоловік. Коли тягар прокляття зник, Наріан став собою — впевненим, трохи норовливим, говірким, харизматичним і цілеспрямованим. Він не зловживав владою, проте був довірливим і міг прийняти неправильне рішення, про яке потім би жалкував. Тож Хіган ненав'язливо натякав королю про наслідки його рішень.

- Я мав підписати цю угоду, - Наріан ходив туди-сюди просторими королівськими покоями. Він був неймовірно вродливий у бордово-сріблястих шатах. Навіть невдоволення на обличчі не псувало вроду молодого короля. Хіган би милувався ним, якби не ця розмова. - Навіщо ти все зіпсував, Хігане? Темрява і Світло, це була приватна бесіда з його величністю Фіннелом! Він недарма казав, що нам можуть завадити...

- Підписати угоду, в який обов'язковим пунктом було відправлення драконів на службу в Дагду? - тихо поцікавився чаклун. Наріан різко спинився, ніби налетів на щось. Невдоволення на обличчі змінилося виразом щирого здивування.

- Ні, це не... - тут до короля дійшло. - Фіннел намагався мене обдурити? Навіщо?

Хіган підійшов до чоловіка і поклав руки йому на плечі.

- Наріане, - м'яко мовив він, - я ніколи не сумніваюсь у твоїх благородних намірах. Я знаю, як ти піклуєшся про жителів Ардеванду і скільки всього ти вже зробив. Та в намірах інших я сумніваюся постійно. Тобі відомо, що його величність Фіннел почав активно співпрацювати з нами лише коли дізнався про драконів на території Ардеванду?

Наріан кивнув. А чаклун продовжив:

- Не один раз Фіннел намагався вмовити тебе віддати кількох драконів у Дагду.

- Не тільки він, - слабко заперечив король, не бажаючи визнавати, що Хіган має рацію.

- Мушу зауважити, що інші правительки і правителі погодилися з тим, що дракони до повноліття мають бути з нами, - сказав чаклун. - Навіть Тінґвенда з Брассенором, чиї королівства потребують захисту. Але не Фіннел.