Перші кроки й перші зустрічі

21 1 0
                                    


Війна ніколи не змінюється. 

-Для когось це жах, руйнація, для когось горе й сльози, комусь вона подобається, і вони реалізують своє життя , кладучи його, або обійшовши смерть, сходять на п'єдестал, становлячись генералами й так далі.... а для когось, це все спосіб заробітку. Ви, панове, навіть не уявляєте скільки грошей потрібно для того, щоб оснастити одну стрілецьку дивізію, не кажучи про щось грандіозніше. Війна, хто б що не казав, є позитивним і штовхаючим націю вперед явищем, котре буде повторюватись в момент застою, коли мораль суспільства низька, соціум розпадається, та й народу якось багато. Це вважайте дві пташки одним каменем. Регуляція населення та її приналежності до певного класу, так ще й підйом економіки! Той момент коли ніхто не запитає якогось хазяїна бізнесу або фірми" як же це він так розбагатів?" , але тут є проблема. В такий час все під себе підгрібають вони, ті кого ви можете бачити на вулицях, глузуючих з солдат які повертаються до дому, з простих працівників або жандармів. Вони власники всіх банків та головна сила в руках нашого ворога. Думаю ви вже зрозуміли про кого я...чи не так, пане журналісте?

-Тобто ви стверджуєте що ця група лиць керує нашою державою замість нашого правителя, так ще й тримає нас за наші гаманці, наживаючись на чужому горі?

-Так, саме так, але я гадаю що зараз ви сильно зациклюєтесь на тому, що ви скоріш за все використаєте проти мене.

-Не виключено, але ви самі мене запросили, бо більше ніхто не хотів з вами зв'язуватися.

-І те вірно. Ну, тоді нумо продовжувати, пане журналісте.

Так от...Світ йде до свого кінця. Неминучого й ганебного кінця, який являє собою сукупність усіх видів і форм відхилень, руйнації і так далі по списку, що є вигідним не тільки бізнесу, який перефарбовується і міняє свої погляди як флюгер, а й політикам, яким тільки й треба, що тупе та атрофоване населення, яке не постоїть за себе, за свої права і майбутнє, яке може вже й не настане. 

Єдиний оплот надії, це радикально протилежна ідея, яка витягне цей світ у світло.

Я не соціаліст, я ненавиджу людей, так що й фашистом й націоналістом мене не назвеш, але навіть я розумію, що поодинці нічого не зробиш, і треба шукати союзника який зможе допомогти побороти цю деструктивну систему, яка загорнула світ у свою павутину.

Багнет-відлуння ВельткрігуWhere stories live. Discover now