Багнет-відлуння Вельткрігу

Промова та неприємності

В шлунку було пусто, бо з того сніданку він не клав і крихти до рота.

На столі ще залишилось трохи хлібу який принесла Елізабет, яким він і пообідав, додавши масла ну і повечеряв, запивши все чаєм з квіток чорнобривців, та м'яти.

Наступний ранок був серйозним із самого свого початку. Пробудившись з відчуттям тривоги, він вскочив з ліжка, й тільки від неї відійшов, як у вікно прилетіла цеглина, яка була загорнута в листок паперу.

Піднявши цеглину, він виглянув у вікно і побачив двох чоловіків у білій формі, що тікали.

-Срані комуністи.

Розгорнув цеглину, він побачив коротке й чітке "Не приходь в паб, якщо хочеш жити". Ситуація звісно цікава, якщо вважати що скоріш за все, з ветеранської партії його ніхто не захистить, через їх союз з комуністами, та малою популярністю та недовірою.

-Мда...ситуація...

Закривши вікно старою ганчіркою, він зібрався, зарядив пістолет, та взяв ще 14 набоїв про запас, після чого вийшов з апартаментів та пішов у пекарню, біля котрої стояв Дітріх та якийсь чолов'яга. Вони про щось активно дискутували, і підходячи до них він почув суть справи.

-Так кажу ж тобі що вбив його той самий вбивця. Слідів як завжди нема, ніхто нічого не бачив. Він якраз виходив з маєтку до гаража, де був його новенький автомобіль, як його прирізали. Все на місці. Це точно він.

-Як його там...Артур? Щось таке, так?

-Еге...він хоч і скотина, але...

Перервавши діалог своєю появою, він простягнув руку Дітріху і кивнув незнайомцю.

-Вітаю, чув що сталось. Зовсім вже той вбивця нахабним став.

А у самого в голові була ціла буря. Він тільки вчора був там і бачив його. По спині пробіг холодок, бо наступним може бути й він. Невідомо тільки за що його вбили. Скоріш за розкриття секретів, але як дізналися? Він же не на стільки дурний, щоб про це писати? Чи може дурний.

-Добренько, я тоді до Елізабет піду.

-Охо-хо, оце по нашому! Вчора ти з неї мотузки крутив!

-А як ви дізнались ?

-Вона ж червона як буряки до дому прийшла, і одразу до себе в кімнату.

-От воно як. Добренько, піду всередину.

Зайшовши до пекарні він вдихнув солодкий запах хліба, після чого підійшов до прилавка й подивився на асортимент, серед якого був навіть круасан. Щось нове! Але з таким потрібно бути обережним, бо можуть не так зрозуміти.